Зворотні пункти опитувальника - як підрахувати бали для роботи з психології?

У твоїй електронній таблиці є стовпець «загальний бал». Усі значення лежать у допустимому діапазоні, але ти сумніваєшся, чи перед додаванням правильно перекодували відповіді на потрібні пункти. Почни з одного повністю заповненого рядка з початкового експорту. Відкрий інструкцію з підрахунку балів саме для тієї версії опитувальника, яку використовували в дослідженні. Познач пункти, зазначені в ключі, перерахуй їх на папері й додай бали за всі потрібні пункти. Звір кожен перерахований бал і суму з таблицею. Для першої перевірки вибери рядок, у якому хоча б одна відповідь, яку треба перекодувати, відрізняється від середини шкали.

Зворотним пунктом тут називаємо запитання або твердження, за яке ключ вимагає нарахувати бали в напрямку, протилежному до початкового коду відповіді. На шкалі від 1 до 5 записане 5 перетворюється на 1, а 1 на 5. Завдяки цьому бали за всі пункти мають однаковий напрямок інтерпретації в загальному результаті. Якщо пишеш магістерську роботу за спеціальністю «Психологія», таку перевірку можна виконати перед першим аналізом або повернутися до неї після зауважень наукового керівника. Далі ти пройдеш шлях від ключа й експортованих відповідей через самостійний перерахунок до виправлення розділу результатів, якщо він спирається на помилкову суму.

Визнач, для яких відповідей треба змінити бали

Спочатку знайди форму, яку бачили учасники, файл з відповідями та інструкцію з підрахунку балів. З інструкції випиши версію й мову інструмента, номери зворотних пунктів та спосіб підрахунку результату. З'ясуй, чи треба обчислити суму, середнє або кілька окремих показників. Додай пояснення, що за ключем означає вище значення. Досить перед розрахунками занотувати «більше балів означає більше труднощів», щоб у будь-якому рядку поставити собі конкретне запитання: чи вищий бал за цю відповідь вказує на більші чи менші труднощі?

Чому слово «не» саме по собі не визначає, чи треба перекодовувати відповідь?

Для твердження «Після перерви я легко повертався до завдання» цілковита згода вказує на менші труднощі. Для твердження «Після перерви я не міг зосередитися» така сама згода може вказувати на більші труднощі. Якщо вищий бал означає більше труднощів, для першого твердження знадобився б зворотний підрахунок. У готовому інструменті спосіб підрахунку визначає ключ конкретної версії.

Якщо складаєш власний набір запитань, зафіксуй правило ще на етапі планування. Якщо набір уже використано, переглянь план і попередні нотатки. Якщо підрахунок балів не визначили, узгодь із науковим керівником, що означає показник і як його обчислити, перш ніж ухвалювати наступні рішення щодо аналізу. Запиши, коли погодили правило й чому бали за окремі відповіді можна об'єднати в один показник.

Як зіставити пункти з ключа зі стовпцями таблиці?

Якщо в ключі бачиш «пункт 4», знайди четверте запитання цієї шкали у версії, яку використали в дослідженні, а потім відповідне поле в експорті. Перед шкалою могли бути згода на участь і запитання про учасника, тому пункт 4 може опинитися у дванадцятому стовпці. Форма також могла показувати пункти у випадковому порядку. Тоді звіряйся з ідентифікатором запитання або з підтвердженою відповідністю між його текстом і стовпцем. Дізнайся також, що зберігається у файлі: початкова відповідь чи вже обчислений платформою бал.

У словнику даних запиши ідентифікатор пункту в ключі, назву початкового стовпця, допустимі коди разом із підписами та спосіб нарахування балів. Для вимірювань у різні терміни додай позначку вимірювання. Однакові заголовки у двох файлах можуть позначати ті самі запитання або назви, які окремо створила інша форма. Якщо план дослідження дає змогу зіставляти відповіді однієї людини в різні терміни, використовуй ідентифікатор учасника й позначку вимірювання. Порядок рядків змінюється під час сортування.

Коли потрібна формула, а коли допоможе відповідність між кодами й балами?

Для простого зворотного підрахунку на рівномірно закодованій шкалі використовуй правило мінімум + максимум – відповідь. Мінімум і максимум визначаються ключем і кодуванням конкретного пункту. Навіть якщо ніхто у вибірці не вибрав крайніх варіантів, правило все одно спирається на допустимі межі шкали. Для шкали від 1 до 5 використовуй 6 – відповідь, для шкали від 0 до 4 використовуй 4 – відповідь. В обох прикладах бал у середині шкали не змінюється. Перевірка лише цього бала не покаже, чи таблиця перекодувала бали у зворотному напрямку.

Іноді шкала від 0 до 4 з інструкції зберігається у файлі у вигляді слів або кодів від 1 до 5. Звір два крайні варіанти і хоча б один між ними, а тоді запиши повну відповідність між відповідями й балами, передбаченими інструкцією. Якщо форма нумерує варіанти від 1, номер вибраного варіанта й призначений йому бал є двома різними відомостями. Спочатку зістав коди з балами, а потім застосуй зворотний підрахунок для пунктів, указаних у ключі. Якщо інструкція задає окремі ваги або особливу відповідність між відповідями та балами, перенеси її повністю.

Перерахуй шість відповідей і перевір, що змінює помилка

Для прикладу візьмемо цілком вигаданий набір «Труднощі з поверненням до навчання після перерви». На ньому покажемо, як перевірити таблицю. Твердження й записи вигадані. Уяви відповіді учасників про повернення до самостійного навчання після незапланованої перерви. Для цієї вправи ключ передбачає від 1 до 5 балів за відповідь: 1 означає «цілком не погоджуюся», 2 «радше не погоджуюся», 3 «ані погоджуюся, ані не погоджуюся», 4 «радше погоджуюся», а 5 «цілком погоджуюся». Вища сума має означати більше труднощів із поверненням до навчання за власною оцінкою учасника.

Як працює ключ у цьому прикладі?

1. P1. «Я відкладав повернення до розпочатого завдання». Бали відповідають коду відповіді.
2. P2. «Я відразу розумів, на чому зупинився». Зворотний підрахунок.
3. P3. «Я починав інше завдання, перш ніж повернутися до попереднього». Бали відповідають коду відповіді.
4. P4. «Після повернення мені було важко знову зосередитися». Бали відповідають коду відповіді.
5. P5. «Після перерви я легко переходив до наступного кроку в завданні». Зворотний підрахунок.
6. P6. «Я знову переглядав матеріал, щоб знайти місце, на якому зупинився». Бали відповідають коду відповіді.

Коли учасник цілком погоджується з P2 або P5, він описує, що йому було легко повернутися до навчання на відповідному етапі. За таку відповідь у вправі він отримує мало балів за труднощі. Для P2 і P5 відповідність така: 1 → 5, 2 → 4, 3 → 3, 4 → 2, 5 → 1. Результат обчислюємо для всіх шести відповідей, застосувавши зворотний підрахунок до P2 і P5 по одному разу. За кожен пункт можна отримати від 1 до 5 балів. Можлива сума становить від 6 до 30. У цій вправі не встановлюємо порогів для тлумачення результату. Рядки від A01 до A04 потрібні, щоб простежити різні наслідки тієї самої помилки.

Від початкових відповідей у рядку A01 до результату 16

Візьмімо пункти по черзі від P1 до P6. У рядку A01 експорту записано 1, 5, 3, 5, 4, 4. Якщо додаси ці значення без перерахунку, отримаєш 1 + 5 + 3 + 5 + 4 + 4 = 22. За ключем для P2 з відповіддю 5 запиши 6 - 5 = 1. Для P5 з відповіддю 4 запиши 6 - 4 = 2. Відповіді на P1, P3, P4 і P6 дають відповідно 1, 3, 5 і 4 бали. Сума після зворотного підрахунку становить 1 + 1 + 3 + 5 + 2 + 4 = 16. Це на шість балів менше за помилкову суму. Чотири бали віднімаємо за P2 і ще два за P5.

Порівняй обидва числа з діапазоном 6-30. І 22, і 16 лежать у цих межах. Перевірка діапазону допоможе помітити інші помилки, наприклад неочікуване значення 99 в одному зі стовпців. Напрямок підрахунку перевіриш, якщо простежиш, як початковий код перетворюється на бал. Зроби те саме для P4. Початкова відповідь 5 і нараховані 5 балів тут правильні, бо цілковита згода з P4 вказує на значні труднощі. Порівняння P2 з P4 показує, чому однакова відповідь «цілком погоджуюся» дає різні бали у двох стовпцях.

Одна помилка може змінити порядок учасників або не позначитися на сумі

• A02 має відповіді 4, 2, 2, 3, 1, 3. Сума початкових відповідей становить 15. Після зміни P2 з 2 на 4 і P5 з 1 на 5 отримуємо 4 + 4 + 2 + 3 + 5 + 3 = 21. Результат зростає на 6. За помилкового підрахунку A01 має більше балів, ніж A02 (22 проти 15). Після виправлення порядок змінюється (16 проти 21). Середнє неправильних сум у цих двох рядках дорівнює 18,5, так само як і середнє правильних результатів. Однакові середні приховують, що порядок результатів окремих учасників змінився.
• A03 має відповіді 1, 4, 3, 5, 2, 4. Початкова сума становить 19. Після перерахунку P2 з 4 на 2 і P5 з 2 на 4 маємо 1 + 2 + 3 + 5 + 4 + 4 = 19. За P2 відняли два бали, а за P5 додали два. Щоб підтвердити відповідність цієї суми ключу, потрібно перевірити обидва бали.
• A04 має відповіді 2, пропуск, 4, 3, 2, 1. P5 змінюється з 2 на 4, а в P2 і далі залишається пропуск. Якщо для підрахунку потрібні всі шість відповідей, поле загального бала залишаємо порожнім. Підстановка нуля замість пропуску в P2 за формулою 6 - 0 = 6 дала б недопустимий бал за окремий пункт. Після додавання вийшла б на вигляд допустима сума 2 + 6 + 4 + 3 + 4 + 1 = 20.

Перш ніж застосовувати правило до всього файлу, створи два контрольні рядки, що не походять із дослідження. У першому встанови 1, 5, 1, 1, 5, 1. Після перерахунку за кожен пункт має вийти один бал, разом 6. У другому встанови 5, 1, 5, 5, 1, 5. За кожен пункт має вийти п'ять балів, разом 30. Якщо у формулі для зворотного підрахунку вказано неправильні межі, помилка відразу стане помітною на крайніх значеннях. Перевір також рядок з пропущеною відповіддю. Ці три перевірки покажуть, чи формула правильно працює на обох межах і чи залишає порожнє поле для результату, коли це потрібно.

Виправ правило в усьому наборі даних і збережи можливість перевірки

Працюй з копією експорту або створи нову версію файлу командою, яку можна виконати повторно. У вправі збережемо P2_surowa і P5_surowa, а поруч створимо P2_punkty і P5_punkty. Тоді зі стовпців із балами обчислимо wynik_v2. Для чотирьох пунктів із прямим підрахунком можна так само створити стовпці балів або вказати у формулі чотири перевірені початкові стовпці. В обох випадках занотуй, звідки взято кожну складову результату. Одна формула для всіх записів тієї самої версії з однаковим кодуванням дає змогу перевірити результат після повторного імпорту.

Спочатку розпізнай відповідь, а тоді нарахуй бали

Для P2 і P5 у вправі діє таке правило: після визначення пропусків обчисли 6 – відповідь лише для значень 1, 2, 3, 4 і 5. Якщо запис позначає пропуск, збережи його. Код за межами погодженого набору познач для перевірки. Поле результату в цьому рядку залиш порожнім, доки не з'ясуєш, що означає цей запис. Це важливо, наприклад, коли програма зчитує цифру 5 як текст або коли через непомітний пробіл порожня клітинка виглядає заповненою. Переглянь підсумок стовпця, щоб побачити, які значення програма розпізнала як числа, а які як текст.

Умова для wynik_v2 відрізняється від умови для окремого пункту. Спочатку перевіряєш, чи є допустимий бал за кожен потрібний пункт. Лише потім додаєш. У A04 можна обчислити бал за P5, однак загальний результат залежить також від P2. Звичайна функція підсумовування в багатьох електронних таблицях пропускає порожні клітинки. У цьому прикладі вона повернула б 2 + 4 + 3 + 4 + 1 = 14, тобто суму балів за п'ять відповідей. Під час перенесення правила у свій файл налаштуй зворотний підрахунок і дотримуйся правила обробки пропусків, задокументованого для твоєї шкали. Пам'ятай, що всі шість відповідей у цьому прикладі потрібні за умовами вигаданого ключа.

На шкалі 0-4 запис 0 може бути дійсною відповіддю й після перекодування дати 4. Порожня клітинка має інше значення. Окремий код пропуску у файлі, наприклад 99, позначай як пропуск після підтвердження його значення у налаштуваннях експорту, формі або словнику даних. Якщо спочатку підставиш усі числа у формулу 4 – відповідь, для 99 отримаєш -95. Без відновлення правил кодування буде складно зрозуміти, чи таке число з'явилося через неправильний ключ або через необроблений код. Записуй підтверджені пропуски й неочікувані значення окремо. Так зможеш пояснити конкретну проблему й залишити пропуск там, де учасник справді не відповів.

Як відрізнити помилку в межах шкали від подвійного перекодування?

Повернися до рядка, який перевіряв вручну, і подивися, з якого стовпця беруться значення. Припустімо, що для A01 в одному стовпці бачиш бал P2 5, у другому 1, а формула результату віднімає від 6 значення 1. Отримуєш 5, тобто повертаєшся до початкового значення. Стовпець, який уже перерахували, перекодували вдруге. Помилку в межах шкали можна впізнати інакше. Якщо формула 4 – відповідь отримає для P2 значення 5 з вправи, результатом буде мінус один, хоча допустимі бали лежать від 1 до 5. У таблиці простеж посилання до початкового стовпця, а в коді перевір, яка змінна потрапляє у формулу. Позначка R у назві стовпця може означати, що його ще треба перекодувати або що це вже зробили.

Якщо результат обчислювала форма, експортуй окремі відповіді й звір принаймні кілька значень, показаних платформою, з результатом за посібником або інструкцією. Вибери рядки з різними відповідями на зворотний пункт. У A03 сума перед правильним перерахунком і після нього однакова, тож на цьому рядку легко пропустити помилку. Перевірка A01 і A02 покаже, чи результати можуть змінитися у двох напрямках. Коли в тебе залишилася лише загальна сума й немає окремих відповідей чи складових, з неї зазвичай неможливо відновити бали за зворотні пункти. Пошукай початковий експорт або копію проєкту. Якщо їх немає, зафіксуй обмеження доступних даних і обговори з науковим керівником, на чому можна ґрунтувати подальший аналіз.

Що перевірити після копіювання формули на всі рядки?

Перевір, як працює правило для стовпців і всієї вибірки. Якщо в початкових даних A01 і A02 є двома учасниками з різними відповідями, а після копіювання формули всюди виходить бал P2 1, переглянь посилання. Фіксоване посилання на одну клітинку може підставляти відповідь першої людини в кожен рядок. Схожу помилку може спричинити об'єднання файлів, коли той самий ідентифікатор є в обох хвилях, але немає окремого поля для хвилі. Перевір кількість рядків і повторюваних ідентифікаторів. В об'єднаному файлі переконайся, що до кожного запису потрапили дані тієї самої людини й потрібного вимірювання.

У стовпці зі зворотним підрахунком кількість допустимих відповідей 1 до перерахунку має дорівнювати кількості значень 5 після нього. Так само звір пари 2 і 4, значення 3 з 3 та пропуски з пропусками. Саме такої зміни очікуємо для P2 і P5. У стовпцях із прямим підрахунком мають зберегтися і значення, і їхня відповідність записам. Збіг кількості відповідей за категоріями слугує додатковою перевіркою. Якщо хтось окремо відсортував стовпець, кількості можуть збігатися, хоча відповідь опинилася біля іншого ідентифікатора. Тому в кількох вибраних записах також перевір, чи бал обчислили з відповіді потрібної людини.

Як застосувати ключ конкретної версії на прикладі PSS-10

У Шкалі сприйнятого стресу (PSS-10) відповіді оцінюють від 0 до 4 балів. Інструкція лабораторії Університету Карнегі-Меллона вказує чотири зворотні пункти у версії з десяти пунктів: 4, 5, 7 і 8. Для кожного використовуй формулу 4 – відповідь. Отже, 0 → 4, 1 → 3, 2 → 2, 3 → 1, 4 → 0. За решту пунктів залишаєш початкові бали, а потім додаєш усі десять значень. За повного набору відповідей сирий бал може становити від 0 до 40. Більше балів означає вищий рівень сприйнятого стресу. Точна нумерація має значення: та сама інструкція CMU перелічує інші номери для версій із чотирьох і чотирнадцяти пунктів. В експорті використовуй нумерацію тієї версії, яку застосували в дослідженні.

У Польщі видавництво психологічних тестів Польського психологічного товариства (PTP) описує PSS-10 у збірнику Narzędzia pomiaru stresu i radzenia sobie ze stresem Зиґфрида Ючинського та Ніни Оґінської-Булік. Автори розробили польську адаптацію. У матеріалах PTP йдеться про вимірювання сприйнятого стресу за останній місяць. У статті Домаґальської та співавторів (2021) можна побачити приклад застосування цієї адаптації серед учителів середніх шкіл у Польщі. У розділі методів автори вказують кількість пунктів, п'ять категорій відповіді, чотири зворотні пункти й підсумовування. Свій опис будуй на інструкції до використаного видання. Приклад наукової публікації показує, які подробиці допоможуть читачеві зрозуміти, як отримано підсумкову цифру.

Сирий бал отримуєш під час підрахунку. Його можливе тлумачення за нормами конкретної адаптації є наступним етапом, для якого потрібні відповідний посібник і підстава застосувати ці норми. У згаданому дослідженні автори також описують переведення у стени, тобто одиниці, за якими результат зіставляють із нормами. Лабораторія CMU зазначає, що шкала вимірює сприйнятий стрес і не встановлює клінічного порога для діагнозу. Плануючи аналіз для своєї роботи, визнач, чи застосуєш сирий бал або іншу форму результату, обґрунтовану дослідницьким запитанням та інструкцією. Перевір, яку форму насправді зчитує твоя програма.

Тут діє така сама логіка, як у вправі. Якщо платформа присвоїла крайнім варіантам коди 1 і 5, а ключ передбачає 0 і 4 бали, спочатку віднови кодування за підписами варіантів. Тоді застосуй 4 – відповідь до чотирьох згаданих пунктів. Відповідність перевіриш у налаштуваннях експорту: зістав конкретний варіант відповіді з його значенням. Якщо в роботі трапиться пропуск, у документації польської версії перевір також інструкцію для такого випадку. Правила вправи із шести пунктів призначені лише для відтворення того прикладу.

Визнач, що ще треба перевірити, крім формули

Уяви, що повертаєшся до проєкту через тиждень. У таблиці є дві версії результату, у файлі даних програми лише одна, а в методології написано «відповіді підсумували». Якщо ручна перевірка виявила помилку, знайди місце, де очікувані й отримані бали вперше розійшлися. Це могло статися під час зіставлення чисел з відповідями, через посилання на пункт з такою самою назвою або під час підсумовування. Запиши, якої таблиці, хвилі чи групи стосується помилка. Якщо частину відповідей закодовано інакше, окремо перевір, як початкові відповіді перетворюються на бали в цій частині.

Що означає від'ємна кореляція пункту з рештою пунктів?

Під час аналізу надійності можна побачити кореляцію між балом за пункт і зведеним балом за рештою пунктів тієї самої шкали. Результат за рештою пунктів тут обчислюють без того, який ти саме перевіряєш. Якщо кореляція від'ємна, учасники з вищим балом за рештою пунктів зазвичай мають нижчий бал за пункт, який перевіряєш. Якщо пункт сформульований у протилежному напрямку і його ще не перекодували, така кореляція може бути ознакою пропущеного зворотного підрахунку. Повернися до ключа й подивися, які бали стоять поруч із відповідями принаймні кількох людей. Також перевір, чи в програмі для аналізу надійності вибрано стовпець із балами. Програма може обчислити кореляції за іншим стовпцем, ніж той, за яким утворили загальний результат.

Якщо кодування відповідає ключу, пошукай причину в даних і способі вимірювання. Переконайся, що кореляцію обчислили з рештою пунктів тієї самої шкали або підшкали й для потрібних записів. Перевір кількість учасників, мінливість відповідей і розподіл за категоріями. У малій вибірці результат може помітно змінитися з додаванням спостережень. Коли майже всі вибрали ту саму відповідь, пункт мало що повідомляє про відмінності між людьми в цій вибірці. Рішення про зміну складу показника обговори з науковим керівником і методологічно обґрунтуй. Зміна ключа заради більшого значення коефіцієнта альфа була б зміною способу вимірювання після перегляду даних.

Чи правильне кодування розв'язує проблему з формулюванням запитання?

Зворотний підрахунок узгоджує напрямок балів. Те, як учасники читають запитання, є окремою проблемою. Van Sonderen, Sanderman і Coyne (2013) проаналізували відповіді 700 людей на опитувальник втоми MFI-20. У цій вибірці дослідники не отримали підтвердження, що пункти з протилежним формулюванням запобігали упередженості відповідей. Помічені закономірності автори пов'язали з можливою неуважністю та плутаниною. Ішлося про конкретний інструмент і вибірку. Для твоєї роботи звідси випливає конкретний крок: підтвердивши, що підрахунок відповідає інструкції, пошукай у формулюванні пункту, формі або перебігу дослідження те, що могло б пояснити такий розподіл відповідей.

Якщо маєш зауваження учасників до форми, нотатки з пілотного дослідження або історію змін формулювань, повернися до них. У вправі пункт P6 стосується повторного перегляду матеріалу. Учасники могли б сприйняти це як труднощі або як свідомий спосіб навчання. Це можна перевірити під час підготовки набору запитань, попросивши учасників пілотного дослідження пояснити, як вони розуміють твердження. Після завершення збору даних зміна слів в описі інструмента не змінює твердження, на яке відповідали учасники. Користуйся формою, застосованою в тому дослідженні. Якщо розбіжність зберігається, опиши її як обмеження і вкажи, що вдалося встановити.

Коли обчислювати надійність повторно?

Після виправлення напрямку балів повторно обчисли показник надійності для аналізованого результату, якщо це дозволяють дані та вибраний спосіб аналізу. Якщо підшкал кілька, зроби це окремо для тих, склад або підрахунок яких змінився. Перевір, скільки учасників увійшло до цього обчислення та як програма опрацювала пропуски. Коефіцієнт альфа Кронбаха характеризує один аспект узгодженості результатів за певного способу підрахунку. Правильність ключа перевіряєш безпосередньо за складовими, а тлумачення результату обґрунтовуєш також його структурою і наявними доказами валідності. Самого зростання коефіцієнта альфа після зміни замало, щоб підтвердити правильність ключа або обґрунтованість тлумачення.

Стандарти звітування про кількісні дослідження з психології, які розробили Appelbaum та співавтори (2018), передбачають, за можливості, наведення коефіцієнтів надійності для аналізованих результатів у дослідженій вибірці. У дипломній роботі можна застосувати це до своєї шкали, вказавши, для якого результату та за якими записами проводили обчислення. Якщо цитуєш показник надійності з посібника, вкажи джерело й відокрем його від коефіцієнта, обчисленого за власними даними. У вправі з A01-A04 рядки підібрано для перевірки розрахунку. Вони допомагають перевірити правильність балів. Їхня кількість і спосіб добору не дають підстав робити висновки про психометричні властивості набору.

Як виправити готові результати, якщо аналіз уже проведено?

Спочатку встанови, де використовували помилковий стовпець. За ним могли обчислити описові показники, сформувати групи, визначити різниці між вимірюваннями або відібрати рядки для моделі. У команді аналізу або в налаштуваннях проєкту перевір назву файлу й змінної. Зміна назви стовпця в таблиці може не оновити дані, які вже завантажили до програми.

Від виявлення помилки в таблиці до повторного аналізу

1. Зафіксуй вихідний стан. Збережи початковий експорт, попередній файл аналізу, відомості про джерело ключа й робочі результати. Занотуй, яких пунктів і файлів стосується помилка та коли її виявили.
2. Відтвори бали за відповідями. Створи виправлений стовпець на основі експорту. Звір рядки, перераховані вручну, і перевір складові, діапазон, пропуски та кількість записів. Перед аналізом переконайся, що програма використовує саме цей стовпець.
3. Визнач, які результати залежать від виправлення. Запиши номери аналізів, відповідні гіпотези, назви графіків і фрагменти тексту, де використано результат. Урахуй аналізи, що залежать від нього опосередковано. Це, наприклад, порівняння груп, якщо план роботи передбачає їх формування на основі цього показника.
4. Повтори потрібні аналізи. Виправляючи підрахунок, дотримуйся прийнятого плану добору тестів. Якщо після виправлення зміниться кількість спостережень або виявиться проблема з припущеннями тесту, запиши підставу для можливої зміни й відокрем її від самого виправлення розрахунку. Для повторних вимірювань заново обчисли змінні, що залежать від обох вимірювань, якщо бодай одне довелося виправити.
5. Онови роботу за результатами нового розрахунку. Переглянь описові показники, надійність, результат тесту, розмір ефекту, довірчий інтервал і кількість спостережень, якщо наводиш їх у розділі. Відповідно онови графіки, анотацію, обговорення й висновки. Якщо результати вже бачив науковий керівник, додай короткий опис того, що змінилося і чого стосується зміна.

Чи зміниться зв'язок з іншою змінною, залежить від того, у кого й наскільки змінилися бали та які інші результати мають ці учасники. Заново обчисли зв'язок і порівняй оцінки та кількість спостережень. Якщо за погодженням із науковим керівником збережеш у документації також результати до виправлення, познач їх як обчислені з помилковим підрахунком балів. Остаточний звіт будуй на обчисленнях, що відповідають інструкції.

Як описати підрахунок балів у методології, а виправлення в документації?

У тексті роботи дай читачеві достатньо відомостей, щоб відтворити результат: назву й джерело версії, кількість пунктів, спосіб нарахування балів, правило додавання чи усереднення, можливий діапазон і напрямок інтерпретації. Опиши, як ти фактично опрацьовував пропуски. Якщо користуєшся готовим інструментом, перевір, які відомості можна навести з посібника та як послатися на ключ без передруку матеріалів, захищених авторським правом. Повний опис інструмента з прикладом структури знайдеш у пораднику про опис дослідницького інструмента в роботі. У наступному абзаці використовуємо тільки власні вигадані пункти з вправи.

Результат для набору «Труднощі з поверненням до навчання після перерви» обчислювали як суму балів за шістьма пунктами. Відповіді кодували від 1 до 5. Бали за пункти P2 і P5 обчислювали за правилом 6 мінус значення відповіді. Загальний бал обчислювали за наявності всіх шести відповідей. Можлива сума становила від 6 до 30 балів, а вищі значення вказували на більші труднощі з поверненням до навчання, про які повідомляли учасники.

До документації розрахунків можна додати окрему коротку нотатку. У нашій вправі вона звучала б так: «У старому стовпці до суми входили початкові значення P2 і P5. У виправленому стовпці суму обчислили після перекодування балів за ці пункти. Вручну перевірили A01 (22 до виправлення, 16 після) і A02 (15 до виправлення, 21 після), а також A03, де сума залишилася 19, хоча обидва бали змінилися. Для A04 результат залишили порожнім через пропуск у P2». У справжньому проєкті додай, які обчислення повторили, де зберігаються файли та чи змінилися підстави для висновків. Запиши ідентифікатори перевірених рядків у робочій документації відповідно до правил зберігання даних проєкту.

Якщо далі переносиш результати з програми до польськомовного тексту, перевір правила оформлення. Skimina, Harasimczuk і Cieciuch (2022) у польській адаптації APA 7 рекомендують десяткову кому й нуль перед нею навіть для показників, що не перевищують одиниці, наприклад для кореляцій. У звіті врахуй вимоги свого семінару. Округлюючи значення для розділу, збережи початкову точність у файлі розрахунків. Тоді повторний аналіз спиратиметься на результати, обчислені з даних, а ті, хто перевіряє роботу, зможуть звірити запис у тексті з програмою.

Що варто мати під рукою перед поданням розділу?

• Форма, використана в дослідженні, і джерело правил підрахунку. Познач сторінку інструкції з правилами обчислення потрібного результату.
• Словник відповідності між полями форми та стовпцями. Якщо змінювалася версія, зазнач, з якого вимірювання почали діяти нові формулювання або коди.
• Копія початкового експорту й команди або формули, за якими можна відтворити обчислення. Вкажи назву версії файлу, завантаженого до програми.
• Результати ручних перевірок, ідентифікатори рядків і відомості про те, де проводилася перевірка. Той, хто її повторить, має дістатися до тих самих складових до та після зворотного підрахунку.
• Актуальні результати аналізу з позначеними місцями в роботі, які змінили. Якщо кількість спостережень до виправлення і після нього різниться, встанови, які записи додали або вилучили і чому.

Джерела

• Carnegie Mellon University, Laboratory for the Study of Stress, Immunity, and Disease. PSS Scoring. https://www.cmu.edu/dietrich/psychology/stress-immunity-disease-lab/scales/html/pssscoring.html
• Carnegie Mellon University, Laboratory for the Study of Stress, Immunity, and Disease. Scales. Perceived Stress Scale. https://www.cmu.edu/dietrich/psychology/stress-immunity-disease-lab/scales/
• Juczyński, Z., Ogińska-Bulik, N. (2009). Narzędzia pomiaru stresu i radzenia sobie ze stresem. Pracownia Testów Psychologicznych PTP. https://www.practest.com.pl/sklep/test/NPSR
• Domagalska, J., Rusin, M., Razzaghi, M., Nowak, P. (2021). Personality Type D, Level of Perceived Stress, Insomnia, and Depression Among High School Teachers in Poland. Frontiers in Psychology, 12, 626945. DOI 10.3389/fpsyg.2021.626945.
• van Sonderen, E., Sanderman, R., Coyne, J. C. (2013). Ineffectiveness of reverse wording of questionnaire items: Let’s learn from cows in the rain. PLOS ONE, 8(7), e68967. DOI 10.1371/journal.pone.0068967. Виправлення видавця DOI 10.1371/annotation/af78b324-7b44-4f89-b932-e851fe04a8e5.
• Appelbaum, M., Cooper, H., Kline, R. B., Mayo-Wilson, E., Nezu, A. M., Rao, S. M. (2018). Journal article reporting standards for quantitative research in psychology: The APA Publications and Communications Board Task Force report. American Psychologist, 73(1), 3-25. DOI 10.1037/amp0000191.
• Skimina, E., Harasimczuk, J., Cieciuch, J. (2022). Podstawowe standardy edytorskie naukowych tekstów psychologicznych w języku polskim na podstawie reguł APA 7. Wydawnictwo Liberi Libri. DOI 10.47943/lib.9788363487560.