Як опрацювати інтерв’ю для дипломної роботи: від транскрипції до аналізу

Опрацювання інтерв’ю для дипломної роботи охоплює підготовку запису розмови, аналіз висловлювань і опис отриманих результатів у зв’язку з дослідницькими питаннями. Сама транскрипція є матеріалом для аналізу. Розділ із результатами з’являється тоді, коли ви пояснюєте, що випливає з висловлювань і на чому ґрунтується ваша інтерпретація. У вас є кілька записів,...

Опубліковано: Оновлено: Приблизно 6 хв читання
Рука позначає фрагмент транскрипції поряд із навушниками, диктофоном і ноутбуком.
Робота з транскрипцією інтерв’ю та аналітичними нотатками. Ілюстрація, згенерована комп’ютером.

Опрацювання інтерв’ю для дипломної роботи охоплює підготовку запису розмови, аналіз висловлювань і опис отриманих результатів у зв’язку з дослідницькими питаннями. Сама транскрипція є матеріалом для аналізу. Розділ із результатами з’являється тоді, коли ви пояснюєте, що випливає з висловлювань і на чому ґрунтується ваша інтерпретація.

У вас є кілька записів, десятки сторінок тексту, і ви не знаєте, із чого почати? Не обов’язково одразу купувати спеціалізовану програму. Спочатку визначте спосіб роботи з матеріалом. Наведений нижче приклад показує, як перейти від фрагмента висловлювання до коду й обережного висновку, не перетворюючи розмови на набір випадкових цитат.

Інтерв’ю – це спосіб збору даних. Як ви їх аналізуватимете?

У роботі варто назвати як спосіб проведення розмов, так і метод їх опрацювання. Тематичний аналіз, наративний аналіз, якісний контент-аналіз і методологія обґрунтованої теорії не є взаємозамінними назвами однієї дії.

У цьому пораднику ми показуємо, як організувати роботу з кодами й темами на простому прикладі. Це не повний протокол для кожного якісного методу. Якщо ви аналізуєте спосіб побудови розповіді про власне життя, самого поділу висловлювань на теми може бути недостатньо. Обравши конкретний метод, послідовно застосовуйте його засади й описуйте власні аналітичні рішення.

У дослідженні Mandes і Karlińska (2024) якісне кодування охоплювало читання документів, інтерпретацію фрагментів і перевірку їхнього значення в усьому масиві. Автори також показують різницю між такою роботою й автоматизованим тематичним моделюванням. Це корисне розрізнення: список частотних слів ще не є інтерпретацією інтерв’ю.

1. Підготуйте транскрипцію, з якою можна працювати

Позначте співрозмовників сталими кодами, наприклад R01 і R02. Відокремте їхні висловлювання від запитань інтерв’юера. Додайте номери абзаців або часові мітки, щоб згодом знайти фрагмент у записі. Зберігайте вихідну версію окремо від робочого файлу.

Рівень деталізації транскрипції залежить від мети дослідження. Якщо вас цікавить зміст досвіду, можна обрати інші правила запису, ніж для аналізу перебігу взаємодії, пауз і накладання реплік. Визначте правила до опрацювання всього матеріалу. Не змінюйте зміст висловлювання заради більш наукового звучання.

  • Звірте автоматичну транскрипцію із записом, особливо заперечення, числа та спеціальні назви.
  • Позначайте нерозбірливі фрагменти за обраними правилами, а не домислюйте їхній зміст.
  • Замініть дані, що дають змогу ідентифікувати особу, нейтральними позначеннями, наприклад [назва закладу]. Самого видалення імені може бути недостатньо.
  • Збережіть інформацію про важливий контекст запитання, щоб не інтерпретувати відповідь у відриві від розмови.

Передаючи матеріал, ураховуйте погоджені правила конфіденційності та використання запису. Не надсилайте повну розмову до чергового інструменту лише тому, що він пропонує безкоштовну транскрипцію. Спочатку перевірте умови його використання та те, який матеріал можна йому довірити.

2. Прочитайте все, перш ніж обирати цитати

Після першого прочитання зробіть коротку нотатку про кожну розмову: основні сюжети, неясності, суперечності та питання, які потребують повернення до матеріалу. Це робоча нотатка, а не готовий результат. Розрізняйте в ній слова учасника та власні припущення.

Допоможуть три питання: що співрозмовник говорить про досліджувану проблему, у якій ситуації розглядає свій досвід і що в його висловлюванні не узгоджується з вашими початковими очікуваннями. Так ви не обмежите аналіз реченнями, які підтверджують першу інтерпретацію.

3. Присвойте коди значущим фрагментам

Код – це робоче позначення фрагмента, важливого для аналізу. Він може стосуватися дії, досвіду, оцінки або умов ситуації. Межі закодованого фрагмента мають давати змогу зберегти його зміст. Не потрібно автоматично присвоювати окремий код кожному реченню.

Від висловлювання до коду: авторський приклад

Вигадане висловлювання R03: «Спочатку я не знала, до кого звернутися. Лише товаришка показала мені, де знайти години прийому куратора».

Можливі робочі коди: незрозумілий порядок звернення; підтримка товаришів; пошук інформації про години прийому.

Аналітична нотатка: учасниця описує отримання інформації завдяки неформальній допомозі. Фрагмент не доводить, що офіційної інформації не було. Потрібно перевірити контекст та інші висловлювання.

Ведіть простий список кодів: назва, робоче значення, приклад і межі застосування. Фіксуйте зміни. Якщо два коди починають означати те саме, їх можна об’єднати, але тоді поверніться до попередніх фрагментів. Детальність такої документації та спосіб узгодження кодів у команді мають відповідати обраному методу.

4. Перевірте зв’язки між кодами

Аналітична тема має допомагати відповісти на дослідницьке питання. Назва питання з плану інтерв’ю, наприклад «Оцінка практики», може бути лише сферою розмови. Точніше аналітичне визначення могло б звучати так: «Отримання допомоги залежить від неформальних контактів». Проте таку тему потрібно перевірити на всьому матеріалі, а не виводити з однієї зручної цитати.

Порівняйте фрагменти в межах однієї розмови та між розмовами. Шукайте також відмінні випадки. Якщо R03 описує допомогу товаришки, а R07 отримав чітку інструкцію від куратора, ця різниця може підвести до питання про організаційні умови. Не потрібно її усувати заради більшої однорідності розділу.

Не ототожнюйте кількість закодованих фрагментів із кількістю осіб. Одна людина може багаторазово повертатися до тієї самої проблеми. Якщо наводите числа, поясніть, що саме підраховано. Сама частота згадування теми не визначає її значення для інтерпретації.

5. Опишіть результат, який пов’язує інтерпретацію з матеріалом

Практична структура фрагмента розділу: аналітичний висновок, пояснення його меж, доречна цитата й коментар. Порядок можна змінити, але читач має розуміти, навіщо наведено цитату.

Приклад абзацу з обмеженням висновку

У висловлюванні R03 підтримка товаришки виконує посередницьку функцію в контакті з куратором. Учасниця зазначає, що «лише товаришка показала мені, де знайти години прийому куратора». Приклад описує спосіб подолання труднощів із пошуком інформації. Він не дає змоги встановити, чи причиною була недоступність інструкції, її незрозумілість або незнання місця її публікації.

У готовому розділі врахуйте зв’язки між темами, відмінний досвід і межі матеріалу. Не пишіть «усі учасники», якщо маєте на увазі лише частину осіб. Не змінюйте цитату так, щоб прибрати вагання співрозмовника або посилити вашу інтерпретацію.

Після представлення результатів настає черга співвіднести їх із літературою. Різницю між цими завданнями пояснює порадник про написання дискусії результатів.

Чи потрібна програма для аналізу інтерв’ю?

Якщо матеріалу небагато, роботу можна організувати в текстовому редакторі та впорядкованому реєстрі фрагментів. Для більшого масиву програма підтримки аналізу полегшує пошук, присвоєння кодів і повернення до контексту. Вибір інструменту не замінює вибору методу.

Niedbalski (2014) розглядає можливості й обмеження NVivo та Atlas.ti в дослідженнях за методологією обґрунтованої теорії. Його праця стосується конкретної методології; не слід переносити всі описані процедури на будь-який аналіз інтерв’ю. Власні рішення потрібно обґрунтовувати незалежно від назви використаної програми.

Перевірте розділ перед поданням

  • Чи названо метод аналізу та чи справді його застосовано?
  • Чи можна знайти джерело кожної цитати?
  • Чи містить розділ ваш аналіз, а не лише перекази окремих розмов?
  • Чи враховано матеріал, який не узгоджується з першою інтерпретацією?
  • Чи послідовно позначено співрозмовників і чи захищено дані, що дають змогу їх ідентифікувати?
  • Чи відповідають висновки дослідницьким питанням і чи не виходять за межі матеріалу?

Питання про опрацювання інтерв’ю

Чи охоплює послуга інтерв'ю та відкриті питання?

Так, допомога може охоплювати впорядкування висловлювань учасників, кодування, виокремлення категорій або тем та їх опис із прикладами з матеріалу. Спосіб опрацювання ми адаптуємо до обраного якісного методу та дослідницьких питань роботи.

Чи можна надіслати лише один фрагмент роботи?

Так. Ви можете надіслати окремий розділ, анкету, методологію, результати, бібліографію, примітки або інший фрагмент. Підтримка також може стосуватися вмісту презентації або редагування готового тексту.

До фрагмента додайте тему й план роботи та зауваження наукового керівника, якщо вони є. Так ми зможемо врахувати місце цього фрагмента в усьому документі.

Джерела та характер прикладів

Наведені нижче публікації використано для розрізнення інтерпретації, інструментів і аналітичних підходів. Запропоновані висловлювання, нотатки й абзац є авторськими навчальними прикладами.

  • Mandes, S., Karlińska, A. (2024). W stronę nowej metodologii analizy treści. Podobieństwa i różnice pomiędzy modelowaniem tematycznym i jakościową analizą treści. Przegląd Socjologii Jakościowej, 20(4). DOI: 10.18778/1733-8069.20.4.06.
  • Niedbalski, J. (2014). Zastosowanie oprogramowania Atlas.ti i NVivo w realizacji badań opartych na metodologii teorii ugruntowanej. Przegląd Socjologii Jakościowej, 10(2), 60-80. DOI: 10.18778/1733-8069.10.2.04.

Читайте також

Як обробити результати анкети в дипломній роботі? Excel і приклади

У вас є результати анкети чи інтерв'ю, і ви не знаєте, як підготувати дослідницький розділ? Дізнайтеся, як упорядкувати дані, порахувати відсотки, підібрати діаграми та написати коментар до результатів. Перегляньте конкретні приклади, принципи аналізу відкритих відповідей та чек-лист перед наданням роботи науковому керівнику. Книга містить 30 вигаданих відповідей: 18 «Так», 7 «Ні» та 5 «Важко сказати». Змініть відповіді на вкладці «Дані», а на вкладці «Результати» перевірте перераховані кількості відповідей, відсоткові частки й діаграму. Пропуски даних показано окремо. Відсотки стосуються валідних відповідей на це питання. Після зміни даних також адаптуйте коментар до результатів. Приклад опису наведено нижче. Завантажити приклад результатів опитування (XLSX) Наступні кроки використовують ті самі вигадані частоти, що й у попередньому прикладі: 18 відповідей «так», 7 «ні» та 5 «важко сказати». Виконуйте власні обчислення на копії даних. Розташування комірок є прикладом для самостійного відтворення, а не описом усіх експортів із форм. В одному рядку розмістіть дані однієї особи, а в одному стовпці - відповідь на одне запитання. Припустімо, що відповіді на запитання про труднощі з бібліографією містяться в клітинках B2:B31. Уніфікуйте запис тієї самої відповіді, наприклад приберіть зайві пробіли, зберігаючи оригінальний експорт. Додайте окрему нотатку про зміни та значення кодів. Номер категорії, наприклад 1 для «так», є міткою, а не мірою труднощів. У C2, C3 та C4 послідовно введіть польські назви категорій із прикладу: tak (так), nie (ні), trudno powiedzieć (важко сказати). У D2 введіть =LICZ.JEŻELI($B$2:$B$31;C2) і скопіюйте формулу до D4. Ви отримаєте 18, 7 та 5. Це синтаксис для польської версії Excel; у англійській версії функція називається COUNTIF, а роздільник аргументів залежить від налаштувань. Перевірте, чи кожна непорожня відповідь належить до однієї з цих категорій. Невідомі записи потрібно пояснити, а не ігнорувати без коментаря. Для цього запитання кількість дійсних відповідей дорівнює сумі кількостей у трьох взаємовиключних категоріях. У D5 введіть наведену формулу з польською назвою функції SUMA (англійською SUM): =SUMA(D2:D4). У E2 введіть =D2/$D$5, скопіюйте до E4 та встановіть формат відсотків з одним знаком після коми. Ви отримаєте 60,0%, 23,3% та 16,7%. Не множте додатково на 100, якщо комірка має формат відсотків. Якщо кількість валідних відповідей дорівнює нулю, не обчислюйте відсотки. Якщо діапазон охоплює рівно 30 учасників, кількість пропусків...

Читати статтю

Як написати обговорення результатів у бакалаврській чи магістерській роботі?

Обговорення пояснює значення результатів і зіставляє їх із літературою. Приклади абзаців, спосіб обговорення гіпотез і контрольний список перед поданням роботи. Обговорення результатів у бакалаврській чи магістерській роботі - це частина, у якій результати власного дослідження пояснюють і зіставляють із наявними знаннями. Недостатньо знову написати, скільки людей обрали певну відповідь, або переписати висновки з таблиць. Потрібно показати, що означають отримані результати, як вони співвідносяться з дослідженнями інших авторів і чим можуть пояснюватися виявлені подібності чи відмінності. Саме тому обговорення результатів часто створює студентам більше труднощів, ніж їх опис. Результати показують, що отримано. Обговорення пояснює, що це означає. Цей порадник веде від окремого результату до повного абзацу, порівняння з літературою та обережних висновків. Dean R. Hess (2023, с. 1771-1774) зазначає, що основне завдання обговорення - пояснити читачеві значення отриманих результатів. Отже, йдеться не про повторне їх представлення, а про відповідь на питання: що з цих результатів випливає? Так само Thomas M. Annesley (2010, с. 1671-1674) наголошує, що обговорення має пояснювати значення результатів і показувати внесок дослідження в розгляд певного питання. Воно також має співвідносити результати з попередніми дослідженнями, враховувати можливі пояснення та обмеження проведеного дослідження. Найлегше зрозуміти різницю на прикладі. Наведені нижче три версії стосуються одного й того самого вигаданого результату. Вони показують різницю між описом та інтерпретацією. Що показало дослідження? Серед опитаних учителів 62% назвали надмірне навантаження одним із джерел професійного стресу. Це опис результату. Він повідомляє, що показало дослідження. Версія, яку потрібно виправити 62% учителів назвали надмірне навантаження джерелом стресу. Це означає, що більшість учителів назвали надмірне навантаження. Друге речення нічого не пояснює. Версія, яка пояснює результат Отриманий результат свідчить, що надмірне навантаження є проблемою, яку часто називають учителі в досліджуваній групі. Під час інтерпретації слід врахувати специфіку їхньої роботи: крім проведення занять, вона охоплює підготовку документації, спілкування з батьками та додаткові організаційні обов’язки. Далі результат потрібно зіставити з попередніми дослідженнями джерел професійного стресу вчителів. У літературі про написання наукових текстів наголошують саме на цьому принципі: обговорення має інтерпретувати результати, а не дублювати розділ результатів. Якщо спочатку потрібно впорядкувати дані, прочитайте покроковий порадник з опрацювання результатів дослідження. Готуйте обговорення на основі результатів, уже наведених у роботі. Початок обговорення може бути...

Читати статтю