Обговорення результатів у бакалаврській чи магістерській роботі - це частина, у якій результати власного дослідження пояснюють і зіставляють із наявними знаннями. Недостатньо знову написати, скільки людей обрали певну відповідь, або переписати висновки з таблиць. Потрібно показати, що означають отримані результати, як вони співвідносяться з дослідженнями інших авторів і чим можуть пояснюватися виявлені подібності чи відмінності. Саме тому обговорення результатів часто створює студентам більше труднощів, ніж їх опис.
Результати показують, що отримано. Обговорення пояснює, що це означає. Цей порадник веде від окремого результату до повного абзацу, порівняння з літературою та обережних висновків.
Dean R. Hess (2023, с. 1771-1774) зазначає, що основне завдання обговорення - пояснити читачеві значення отриманих результатів. Отже, йдеться не про повторне їх представлення, а про відповідь на питання: що з цих результатів випливає?
Так само Thomas M. Annesley (2010, с. 1671-1674) наголошує, що обговорення має пояснювати значення результатів і показувати внесок дослідження в розгляд певного питання. Воно також має співвідносити результати з попередніми дослідженнями, враховувати можливі пояснення та обмеження проведеного дослідження.
Результати й обговорення виконують різні завдання
Найлегше зрозуміти різницю на прикладі.
Наведені нижче три версії стосуються одного й того самого вигаданого результату. Вони показують різницю між описом та інтерпретацією.
Опис у розділі результатів
Що показало дослідження?
Серед опитаних учителів 62% назвали надмірне навантаження одним із джерел професійного стресу.
Це опис результату. Він повідомляє, що показало дослідження.
Повторення замість обговорення
Версія, яку потрібно виправити
62% учителів назвали надмірне навантаження джерелом стресу. Це означає, що більшість учителів назвали надмірне навантаження.
Друге речення нічого не пояснює.
Інтерпретація в обговоренні
Версія, яка пояснює результат
Отриманий результат свідчить, що надмірне навантаження є проблемою, яку часто називають учителі в досліджуваній групі. Під час інтерпретації слід врахувати специфіку їхньої роботи: крім проведення занять, вона охоплює підготовку документації, спілкування з батьками та додаткові організаційні обов’язки. Далі результат потрібно зіставити з попередніми дослідженнями джерел професійного стресу вчителів.
У літературі про написання наукових текстів наголошують саме на цьому принципі: обговорення має інтерпретувати результати, а не дублювати розділ результатів.
Якщо спочатку потрібно впорядкувати дані, прочитайте покроковий порадник з опрацювання результатів дослідження. Готуйте обговорення на основі результатів, уже наведених у роботі.
З чого почати обговорення результатів?
Початок обговорення може бути коротким. Найкраще коротко нагадати, чого стосувалося дослідження, а потім назвати його найважливіший результат.
Docherty та Smith (1999, с. 1224-1225) пропонують починати обговорення з головних результатів дослідження. Лише потім варто перейти до сильних і слабких сторін, порівняння з іншими дослідженнями, значення результатів і питань, які потребують подальшого вивчення.
Вигаданий приклад початку обговорення
Метою проведеного дослідження було визначити рівень професійного стресу вчителів початкових шкіл і виявити найпоширеніші джерела цього стресу. Отримані результати свідчать, що в досліджуваній групі особливе значення мали чинники, пов’язані з кількістю професійних обов’язків та організацією роботи. Також виявлено відмінності в заявленому рівні стресу залежно від стажу роботи опитаних.
Не потрібно повторно наводити всі відсотки, середні значення та статистичні показники. Докладні дані мають бути в розділі результатів.
Проста схема написання обговорення
Для кожного важливого результату можна пройти п’ять кроків:
- Власний результат: зазначте найважливіший результат.
- Інтерпретація: поясніть, що він може означати.
- Дослідження інших авторів: зіставте його з конкретними публікаціями.
- Пояснення подібностей або відмінностей: врахуйте групу, вимірювання та інші елементи методології.
- Короткий висновок: визначте, що можна стверджувати в межах даних.
Це можна застосувати окремо до кожної головної дослідницької проблеми або гіпотези.
Busse та August (2021, с. 909-913) описують обговорення як частину, що починається з головних результатів, далі переходить до їхнього значення та порівняння з попередньою літературою, а потім - до ширших наслідків дослідження.
Однак у магістерській роботі не потрібно механічно дотримуватися однієї схеми. Важливішими є логічна послідовність і зв’язок власних результатів із літературою.
Як обговорити перший результат?
Припустімо, проведено вигадане дослідження фізичної активності та стресу студентів.
Результат показав, що люди, які частіше займалися фізичною активністю, мали нижчі показники за шкалою стресу.
Вигаданий приклад обговорення власного результату
Одним із найважливіших результатів проведеного дослідження було виявлення зв’язку між частотою фізичної активності та рівнем відчутого стресу. Люди, які частіше займалися фізичною активністю, мали нижчий рівень стресу. Отриманий результат узгоджується з прийнятим дослідницьким припущенням.
Лише після цього слід звернутися до реальних досліджень інших авторів.
Шаблон для доповнення реальною літературою
Подібний зв’язок виявлено в дослідженні [автор, рік], у якому встановлено [...]. Подібні результати також представили [автори, рік]. Це може свідчити, що зв’язок, виявлений у власному дослідженні, не є поодиноким і знаходить підтвердження в попередніх дослідженнях.
Звісно, замість дужок потрібно вставити реальні публікації, які справді показали зазначений результат. Не слід добирати випадкову статтю лише тому, що її назва стосується подібної теми.
Фрагменти в квадратних дужках - це місця для заповнення, а не готові цитування. Не залишайте їх у роботі, яку подаєте.
Що саме порівнюють із літературою?
Речення «Результати подібні до результатів інших авторів» недостатньо. Потрібно зазначити, у чому саме полягає подібність.
Вигаданий приклад порівняння з місцем для справжнього джерела
У власному дослідженні встановлено, що зі зростанням стажу роботи заявлений рівень професійного стресу знижувався. Подібний зв’язок описали [автори], які виявили нижчий рівень стресу в працівників із тривалішим професійним досвідом. Отже, в обох дослідженнях професійний досвід міг бути пов’язаний з кращою здатністю давати собі раду з робочими вимогами.
Якщо дослідження відрізняються методом або групою, це можна одразу зазначити:
Як зазначити обмежену порівнюваність досліджень?
Попри подібний напрям зв’язку, безпосереднє порівняння результатів потребує обережності. У дослідженні [авторів] брала участь інша професійна група, а для вимірювання стресу використали інший інструмент.
Це цінніше, ніж просто констатувати узгодженість результатів.
Höfler та співавтори (2018) звертають увагу, що обговорення не може обмежуватися простим зіставленням «результат узгоджується - результат не узгоджується». Потрібно також розглянути відмінності у формуванні вибірки, способі вимірювання та інших елементах методології, які могли вплинути на результат.
Коротка картка порівняння двох досліджень
- Група та формування вибірки: хто брав участь і як учасників залучили до дослідження?
- Вимірювання: чи автори вимірювали те саме явище тим самим або порівнюваним інструментом?
- Умови: чи час, місце та контекст дають змогу змістовно зіставити результати?
- Результат: чи ви порівнюєте напрям зв’язку, його силу, відсоток відповідей або інший конкретний результат?
Наприклад, заявлена задоволеність роботою та оцінка власної продуктивності - різні результати, хоча обидві статті можуть стосуватися гібридної роботи. Занотуйте відмінність до написання абзацу. Врахуйте також релевантні дослідження, результати яких відрізняються від ваших.
Якщо для обговорення бракує відповідних публікацій, можна замовити послугу «Добір і підготовка літератури для бакалаврської та магістерської роботи» для цього розділу. Узгоджуючи обсяг, зазначте власні результати та питання для порівняння, щоб добірка літератури відповідала змісту обговорення.
Що написати, коли результати узгоджуються з іншими дослідженнями?
Це найпростіша ситуація, але самої узгодженості недостатньо.
Шаблон: узгодженість конкретного результату
Отриманий результат близький до результатів, наведених у публікаціях [авторів]. В обох дослідженнях встановлено [...]. Узгодженість результатів може свідчити, що аналізоване явище спостерігається також у групі, досліджуваній у цій роботі.
Шаблон: узгодженість із напрямом попередніх результатів
Результати власного дослідження знаходять підтвердження в наявній літературі. [Автори] встановили [...], тоді як [інші автори] зафіксували [...]. Отже, отримані результати узгоджуються з переважним напрямом результатів попередніх досліджень.
Далі можна спробувати пояснити, чому результати подібні.
Однак не потрібно силоміць шукати складний механізм, якщо дослідження не дає змоги його встановити.
Збіг результатів сам по собі не доводить правильності інтерпретації. Порівняйте також обмеження досліджень, адже подібні результати можуть бути пов’язані з подібним способом формування вибірки чи вимірювання.
А якщо результати відрізняються від наведених у літературі?
Відмінність не означає, що дослідження проведено неправильно.
Саме тоді обговорення може бути особливо цінним.
Шаблон: відмінність між власним дослідженням і літературою
Отриманий результат відрізняється від результатів дослідження [авторів], у якому не виявлено значущого зв’язку між аналізованими змінними. Розбіжність може пояснюватися, зокрема, відмінностями в характеристиках досліджуваних груп. У власному дослідженні брали участь лише [...], тоді як група в дослідженні [авторів] охоплювала [...]. Відмінності стосувалися також способу вимірювання [...]. Тому результати обох досліджень не слід вважати безпосередньо порівнюваними.
Можливі причини відмінностей - інша група респондентів, обсяг вибірки, застосований інструмент, спосіб проведення дослідження, час його реалізації або інші критерії поділу учасників.
Натомість не можна вигадувати причину й подавати її як факт.
Коли пропонуєте пояснення, якого дослідження не встановлює, використовуйте обережні формулювання:
- «одне з можливих пояснень...»
- «відмінність може бути пов’язана з...»
- «можна припустити, що...»
- «результат може частково пояснюватися...»
Речення «результат такий, тому що...» було б надто категоричним, якщо дослідження не встановило зазначеної причини.
Якщо потрібне опрацювання всього розділу або ширший обсяг роботи, перегляньте послугу «Написання бакалаврських і магістерських робіт». Обсяг узгодимо на основі вашого тексту, результатів і вимог університету.
Що робити з гіпотезами?
Якщо в роботі сформульовано гіпотези, обговоріть результати їх перевірки.
Саме речення «Гіпотеза H1 підтвердилася» не пояснює результату. Краще нагадати зміст гіпотези та показати, який результат із нею узгоджується.
Вигаданий приклад: результати узгоджуються з гіпотезою
Перша гіпотеза передбачала, що люди, які регулярно займаються фізичною активністю, матимуть нижчий рівень відчутого стресу. Отримані результати узгоджувалися з прийнятим припущенням. У групі людей, які займалися фізичною активністю, частіше фіксували нижчі показники за застосованою шкалою стресу. Цей результат можна розглянути у зв’язку з попередніми дослідженнями.
Далі переходять до літератури.
Якщо гіпотеза не підтвердилася, її також потрібно обговорити:
Вигаданий приклад: гіпотеза не підтвердилася
Результати не підтвердили очікуваного зв’язку між стажем роботи та рівнем професійного стресу. У досліджуваній групі не виявлено статистично значущого зв’язку між цими змінними. Цей результат відрізняється від результатів, які представили [...]. Одним із можливих пояснень може бути інша структура досліджуваної вибірки [...].
Те, що гіпотеза не підтвердилася, не є невдачею роботи.
Зміст гіпотез має відповідати тому, що насправді вимірювали. Перевірити їхній зв’язок із питаннями, змінними та інструментами допоможе порадник із методології власного дослідження в дипломній роботі.
Як уникнути надто широких висновків?
Статистично незначущий результат також потрібно інтерпретувати обережно
Якщо тест не виявив значущого зв’язку, не слід автоматично писати: «Доведено, що зв’язку не існує».
Відсутність статистичної значущості сама по собі не доводить відсутності зв’язку. Значення можуть мати, зокрема, обсяг вибірки, точність вимірювання та величина досліджуваного ефекту.
Практичне значення p-значення, величини ефекту та довірчого інтервалу розглядаємо в пораднику про статистичний аналіз у магістерській роботі. Він також містить приклад повного запису результату тесту.
Höfler та співавтори (2018) зазначають, що під час інтерпретації результатів слід враховувати обмеження вимірювання, формування вибірки та прийнятих припущень. Автори також застерігають від надто широких висновків лише на підставі статистичних результатів.
Обережніше формулювання: У проведеному дослідженні не виявлено статистично значущого зв’язку між аналізованими змінними.
Речення «Доведено, що між змінними немає жодного зв’язку» виходить за межі такого результату.
Не використовуйте слово «вплив», якщо дослідження показало лише зв’язок
Це поширена проблема, особливо в дослідженнях за допомогою опитування.
Якщо одноразове кореляційне дослідження виявило зв’язок між фізичною активністю та стресом, не слід автоматично писати:
Версія, яку потрібно виправити
Фізична активність спричиняє зниження стресу.
Дослідження могло показати лише те, що дві змінні пов’язані між собою.
Обережніше описати зв’язок без приписування йому причини:
Вигаданий приклад: дві обережніші версії
Більша частота фізичної активності була пов’язана з нижчим рівнем стресу.
У досліджуваній групі виявлено зв’язок між фізичною активністю та рівнем стресу.
Höfler та співавтори (2018) особливо наголошують на потребі розрізняти зв’язок і причинний зв’язок. Висновки про причини потребують значно вагоміших підстав, ніж саме виявлення статистичного зв’язку.
Приклади: один абзац і довший фрагмент обговорення
Як побудувати абзац обговорення?
Вдалий абзац може вести від власного результату через інтерпретацію та літературу до короткого висновку.
Вигаданий приклад абзацу
У дослідженні встановлено, що вчителі з меншим стажем роботи частіше повідомляли про високий рівень професійного стресу, ніж ті, хто довше працює в професії. Результат може свідчити, що професійний досвід пов’язаний зі здатністю легше давати собі раду з частиною вимог учительської роботи. Його слід розглянути у зв’язку з попередніми дослідженнями зв’язку між професійним досвідом і стресом.
Якщо інші автори виявили подібний зв’язок, можна говорити про узгодженість результатів. Якщо їхні результати відрізнялися, слід зазначити розбіжність і розглянути можливі причини, наприклад відмінності в структурі вибірки або використаних інструментах.
Приклад показує початок аргументації. Для повного абзацу ще потрібні конкретне, справді прочитане джерело та висновок, який відповідає результату порівняння.
Як може виглядати довший фрагмент обговорення?
Авторський демонстраційний приклад. Наведений нижче фрагмент вигаданий і не описує реального дослідження. Вказівки щодо порівняння з літературою потрібно доповнити відповідними публікаціями.
Метою дослідження було виявити труднощі, з якими стикаються вихователі дошкільних закладів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Отримані результати показали, що опитані найчастіше називали труднощі організації роботи в різнорідній групі та потребу індивідуально адаптувати свої дії. Натомість рідше називали проблеми самого спілкування з дитиною.
Такий результат може свідчити, що джерелом труднощів не завжди є безпосередня робота з дитиною з особливими освітніми потребами. Значення можуть мати також організаційні умови, чисельність групи та можливість отримати підтримку фахівців. Проте інтерпретувати результат слід обережно, оскільки дослідження ґрунтувалося на повідомленнях вихователів, а не на безпосередньому спостереженні за їхньою роботою.
Далі результати потрібно зіставити з дослідженнями інших авторів про труднощі педагогів в інклюзивній освіті. Насамперед можна звернутися до публікацій, у яких аналізували подібну професійну групу. Потім можна навести дослідження доступності допомоги фахівців, підготовки педагогів і співпраці з батьками. Якщо попередні результати подібні, потрібно визначити межі цієї подібності. За наявності відмінностей слід розглянути, чи можуть вони бути пов’язані з іншою групою учасників, умовами дослідження або застосованим інструментом.
Результат щодо самооцінки професійної підготовки потребує окремого обговорення. Якщо педагоги високо оцінювали свої компетентності й водночас часто повідомляли про труднощі, ці результати не слід вважати суперечливими. Труднощі можуть бути пов’язані також з організаційними умовами, а не лише з рівнем професійної підготовки. Однак для з’ясування цього питання потрібне дослідження, яке охоплює ширший набір змінних.
Так обговорення не переказує вдруге весь розділ результатів. Воно обирає найважливіші результати та інтерпретує їх.
Обговорення можна будувати навколо дослідницьких проблем
У магістерській роботі зручно використати послідовні дослідницькі проблеми або гіпотези як основу всього обговорення.
Якщо робота містить чотири гіпотези, можна послідовно обговорити кожну. Проте це не означає потреби створювати чотири окремі підрозділи.
Наприклад, перші кілька абзаців можуть стосуватися рівня досліджуваного явища. Наступні - зв’язку зі статтю. Далі - зі стажем роботи. Завершальна частина може поєднати результати та показати їхнє ширше значення.
Şanlı, Erdem та Tefik (2013) пропонують подібний підхід до побудови середньої частини обговорення: послідовні головні результати можна розглядати в окремих зв’язних абзацах.
Обмеження дослідження також належать до обговорення
Вдале обговорення не має представляти дослідження так, ніби в ньому немає слабких сторін.
До обмежень можуть належати:
- невелика чисельність групи;
- відбір за доступністю або дослідження лише одного закладу;
- обмежена можливість узагальнення результатів;
- самозвітний характер анкети;
- авторський інструмент, психометричні властивості якого раніше не було широко перевірено.
Вигаданий приклад обговорення обмежень
Під час інтерпретації отриманих результатів слід врахувати обмеження проведеного дослідження. Групу сформовано невипадковим способом, тому результати не можна безпосередньо узагальнювати на всіх вихователів дошкільних закладів. Крім того, дослідження ґрунтувалося на повідомленнях респондентів, отже, наведені відповіді відображають їхній суб’єктивний досвід та оцінки.
Не потрібно перепрошувати за кожне обмеження. Варто просто зазначити, як воно може впливати на інтерпретацію результатів.
Урахування сильних сторін та обмежень є постійним елементом структур обговорення, запропонованих у літературі про написання наукових праць (Docherty, Smith, 1999; Annesley, 2010; Ghasemi та ін., 2019).
Зазначте також сильні сторони, якщо вони випливають із реального перебігу дослідження. Опис обмежень має допомогти читачеві оцінити результат, а не просто заповнити обов’язковий абзац.
Чи можна в обговоренні писати про практичне значення результатів?
Так, якщо воно справді випливає з проведеного дослідження.
Вигаданий приклад обережної практичної поради
Отримані результати вказують на потребу приділяти більше уваги організаційним умовам роботи педагогів, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. Особливо доцільно далі аналізувати доступність підтримки фахівців і можливості співпраці педагогів із ними.
Натомість не слід переходити від невеликого опитування до надто широких рекомендацій:
Приклад надто широкої рекомендації
Результати доводять, що потрібно змінити всю систему освіти Польщі.
Межі висновків мають відповідати межам дослідження.
Ghasemi та співавтори (2019) зазначають, що обговорення може охоплювати теоретичне й практичне значення результатів, але інтерпретація має залишатися в межах отриманих даних.
Як завершити обговорення?
Останній фрагмент має зібрати головну думку, а не переказувати всю роботу.
Вигаданий приклад завершення, який потребує літератури, узгодженої з реальними результатами
Проведене дослідження дало змогу виявити труднощі, про які педагоги найчастіше повідомляли в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Отримані результати свідчать, що ці проблеми стосуються як безпосередньої роботи з дитиною, так і організаційних умов та доступності підтримки. Результати частково відповідають висновкам наявної літератури, проте їхня інтерпретація потребує врахування обмежень, пов’язаних зі способом формування досліджуваної групи. Подальші дослідження могли б охопити більшу й різноманітнішу вибірку та поєднати дані опитування з іншими способами збирання матеріалу.
Завершення має вести читача до головного висновку й показувати значення дослідження, його можливе застосування або конкретний напрям подальших досліджень. Подібний принцип чіткого завершення пропонують Cals та Kotz (2013).
Чого не робити в обговоренні результатів?
Найпоширеніша помилка - повторно описувати всі таблиці й діаграми. Обговорення не є другим розділом результатів.
Також не слід вводити нові результати, яких раніше не було наведено. Якщо певний тест, відсоток або зв’язок уперше з’являється лише в обговоренні, зазвичай його потрібно подати раніше в результатах. Hess, а також Busse та August чітко розділяють функції результатів і обговорення: дані представляють у результатах, а в обговоренні інтерпретують їхнє значення (Hess, 2023; Busse, August, 2021).
Слід також уникати приписування результатам того, чого дослідження не показало. Кореляція не означає автоматично причинного зв’язку. Відсутність статистичної значущості не доводить цілковитої відсутності зв’язку. Думки респондентів не завжди описують об’єктивний стан речей.
Отже, обговорення має бути сміливим в інтерпретації, але обережним у формулюванні висновків.
Корисні початки речень для обговорення
Не потрібно починати кожен абзац словами «результати дослідження показали». Тоді текст швидко стає одноманітним. Можна використовувати різні конструкції:
- «Одним із найважливіших результатів проведеного дослідження було...»
- «Отриманий результат свідчить, що...»
- «Виявлений зв’язок може бути пов’язаний із...»
- «Подібні результати представили...»
- «Натомість інші результати отримали...»
- «Розбіжність може частково пояснюватися...»
- «Під час інтерпретації цього результату слід врахувати...»
- «Цей результат підтверджує/не підтверджує прийняте припущення...»
- «Однак на підставі проведеного дослідження не можна стверджувати, що...»
- «Подальші дослідження могли б охопити...»
Не потрібно використовувати їх усі. Вони лише допомагають перейти від сухого результату до його обговорення.
Як перевірити, чи добре написане обговорення?
Перед завершенням розділу можна перевірити одне: чи після вилучення всіх таблиць досі зрозуміло, що означають отримані результати та як вони співвідносяться з попередніми дослідженнями?
- Чи зазначено, що показало дослідження?
- Чи пояснено, що означають найважливіші результати?
- Чи порівняння з літературою показує конкретні межі подібностей або відмінностей?
- Чи можливі причини розбіжностей відділено від фактів?
- Чи обмеження дослідження пов’язано зі способом інтерпретації?
- Чи межі висновків відповідають межам даних?
- Чи всі цитування ведуть до публікацій, які справді містять обговорювані результати?
- Чи прибрано робочі дужки та доповнено бібліографічні дані?
Єдиної обов’язкової схеми обговорення для кожної роботи немає. Docherty та Smith пропонують упорядковану структуру, проте пізніші автори також наголошують, що побудова має передусім випливати з дослідницької проблеми та характеру отриманих результатів (Docherty, Smith, 1999; Şanlı, Erdem, Tefik, 2013).
Головна відмінність: результати показують, що отримано; обговорення пояснює, що це означає.
Якщо матеріал уже зібрано й потрібне опрацювання результатів, їх обговорення та висновки, можна обрати послугу «Опрацювання результатів опитування та дослідження для дипломної роботи». Якщо обсяг має охоплювати також підготовку методології або інструмента та поєднання цих елементів із результатами й обговоренням, перегляньте послугу «Опрацювання дослідницької частини: методологія, результати та обговорення». Потрібні дії узгодимо на основі етапу роботи, плану, доступних джерел і реальних даних.
Поширені питання про обговорення результатів
Чи треба повторно наводити всі числа в обговоренні?
Ні. Детальні дані належать до розділу результатів. В обговоренні наводьте ті результати, які потрібні для пояснення значення дослідження, порівняння з літературою та формулювання обережних висновків.
Чи означає непідтверджена гіпотеза погано виконану роботу?
Ні. Такий результат також потребує обговорення. Опишіть, чого не виявлено в досліджуваній групі, порівняйте результат з літературою та врахуйте обмеження дослідження. Не ототожнюйте відсутність значущості з доказом повної відсутності зв'язку.
Що написати, коли ваші результати відрізняються від результатів інших досліджень?
Покажіть, у чому полягає відмінність, і порівняйте групи, інструменти та спосіб проведення досліджень. Можливі пояснення подавайте як припущення. Якщо ви не можете визначити причину розбіжностей, напишіть про це прямо.
Чи існує один обов'язковий шаблон обговорення?
Ні. Структура має відповідати дослідницькій проблемі, характеру результатів та вимогам університету. Корисно будувати обговорення навколо послідовних питань або гіпотез. За будь-якого варіанта структури завданням залишається інтерпретація результатів, зіставлення з літературою та визначення меж висновків.
Бібліографія
Ці публікації стосуються принципів написання та інтерпретації наукового обговорення. Вони не є джерелами вигаданих даних про педагогів, студентів або фізичну активність, використаних у прикладах.
- Annesley T. M. (2010). The discussion section: your closing argument. Clinical chemistry, 56(11), 1671-1674. DOI: 10.1373/clinchem.2010.155358.
- Busse, C., & August, E. (2021). How to Write and Publish a Research Paper for a Peer-Reviewed Journal. Journal of cancer education : the official journal of the American Association for Cancer Education, 36(5), 909-913. DOI: 10.1007/s13187-020-01751-z.
- Cals, J. W. L., & Kotz, D. (2013). Effective writing and publishing scientific papers, part VI: discussion. Journal of clinical epidemiology, 66(10), 1064. DOI: 10.1016/j.jclinepi.2013.04.017.
- Docherty, M., & Smith, R. (1999). The case for structuring the discussion of scientific papers. BMJ (Clinical research ed.), 318(7193), 1224-1225. DOI: 10.1136/bmj.318.7193.1224.
- Ghasemi, A., Bahadoran, Z., Mirmiran, P., Hosseinpanah, F., Shiva, N., & Zadeh-Vakili, A. (2019). The Principles of Biomedical Scientific Writing: Discussion. International journal of endocrinology and metabolism, 17(3), e95415. DOI: 10.5812/ijem.95415.
- Hess D. R. (2023). How to Write an Effective Discussion. Respiratory care, 68(12), 1771-1774. DOI: 10.4187/respcare.11435.
- Höfler, M., Venz, J., Trautmann, S., & Miller, R. (2018). Writing a discussion section: how to integrate substantive and statistical expertise. BMC Medical Research Methodology, 18, 34. DOI: 10.1186/s12874-018-0490-1.
- Şanlı, Ö., Erdem, S., & Tefik, T. (2013). How to write a discussion section? Turkish Journal of Urology, 39(Suppl. 1), 20-24. DOI: 10.5152/tud.2013.049.
