Редагування роботи із сестринської справи в Польщі - як зберегти зміст опису випадку

Редагуючи опис випадку в дипломній роботі із сестринської справи, перевірте, чи й далі зрозуміло, хто зафіксував спостереження, коли сталася подія й на чому ґрунтується твердження.

Опубліковано: Оновлено: Приблизно 8 хв читання
Медсестра порівнює два знеособлені роздруковані документи за столом
Порівняння фрагментів опису випадку до і після редагування.

Редагуючи опис випадку в дипломній роботі із сестринської справи, перевірте, чи й далі зрозуміло, хто зафіксував спостереження, коли сталася подія й на чому ґрунтується твердження. Так легше помітити, що невелика зміна формулювання додала діагноз, прибрала застереження або перетворила послідовність подій на доказ ефективності.

Цей матеріал для тих, хто навчається в Польщі й уже має чернетку фрагмента роботи. Покажу, як зіставити вихідні матеріали, першу версію й відредагований текст. Усі приклади вигадані, разом із записами та висловлюваннями. Вони допоможуть потренуватися в редагуванні академічного тексту.

Де закінчується мовне редагування й починається перевірка змісту?

Під час коректури виправляють, зокрема, пунктуацію, побудову речень і повтори. Редагування може також охоплювати поділ довгого речення, перенесення фрагмента до доречного абзацу або відновлення порядку подій. Перевірка змісту потрібна, коли слід з'ясувати, чи запис підтверджує твердження або чи два записи описують ту саму подію. Позначте місце, яке викликає сумнів, і поверніться до матеріалів, до яких маєте дозволений доступ.

У роботі за напрямом «Сестринська справа» в одному абзаці можуть бути слова пацієнта, спостереження команди й тлумачення автора. Позначте ці три види відомостей на полях. Після скорочення абзацу читач усе одно має розуміти, кому належить оцінка й на чому ґрунтується висновок. Якщо ще визначаєте структуру всього розділу, перегляньте матеріал Дослідження випадку в бакалаврській роботі із сестринської справи: опис пацієнта, проблеми догляду та висновки.

Як порівняти джерело, чернетку й відредаговану версію?

  1. Збережіть вихідну версію. Працюйте в копії з відстеженням змін. У робочих нотатках використовуйте короткі позначки, наприклад «спостереження А», без зайвих відомостей, за якими можна впізнати людину.
  2. Розберіть зміст складного речення. З'ясуйте, хто й коли зафіксував інформацію, що саме спостерігали й наскільки певним є твердження. Відокремте час події від часу внесення запису, а заплановану дію від виконаної.
  3. Відредагуйте й перечитайте. Поставте ті самі запитання до виправленого тексту. Якщо з'явився інший автор спостереження, новий діагноз або більша впевненість, перевірте, на чому ґрунтується зміна.
  4. Відокремте мовні правки від рішень щодо змісту. Стилістичну правку можна прийняти після зіставлення версій. Якщо матеріал не дає змоги зняти сумнів, залиште запитання авторові або науковому керівникові й обмежте висновок тим, що можна підтвердити.

Приклад суто мовної правки. «У записі зазначено, що пацієнт поставив запитання щодо інформаційного аркуша, який йому передали під час виписки». Після редагування: «Згідно із записом, пацієнт запитав про інформаційний аркуш, отриманий під час виписки». Речення стало коротшим, а джерело, дія та обставини передавання аркуша залишилися ті самі.

Чотири приклади до й після редагування

У прикладах версія «до» виходить за межі того, що підтверджує матеріал. Відновлення змісту джерела тут є змістовою правкою, яку варто позначити для автора. Якщо редагуєте лише мову, виходьте з уже перевіреного змісту.

1. Чия це оцінка?

Вихідні матеріали. У записі зазначено, що пацієнт після розмови сказав, що почувається краще. Автор запису також зафіксував два запитання пацієнта про матеріали, надані під час виписки.

До. «Після розмови стан пацієнта покращився, що підтвердили два запитання про матеріали, надані під час виписки».

Після. «Після розмови пацієнт сказав, що почувається краще. У записі також зафіксовано два його запитання про матеріали, надані під час виписки».

Що змінилося? Виправлений текст передає оцінку самого пацієнта й окремо описує зафіксовану поведінку. Два запитання зберігають своє значення. Вони не є показником стану здоров'я й не підтверджують покращення.

2. Коли сталася подія й коли її зафіксували?

Вихідні матеріали. Перший запис зробили другого дня. У ньому йдеться про розмову першого дня, без зазначення години. В окремій нотатці другого дня підтверджено, що письмовий матеріал передали того ж дня.

До. «Другого дня відбулася розмова й передали матеріали».

Після. «Розмову, яка відбулася першого дня, описали в записі другого дня. Згідно з окремою нотаткою, письмовий матеріал передали другого дня».

Що змінилося? Дата внесення запису більше не підміняє дату розмови. Година розмови залишається невідомою. Якщо два записи вказують різні дати тієї самої події, звірте їх із джерелами й позначте розбіжність, якщо її не вдалося з'ясувати.

3. Чи можна замінити «після» на «завдяки»?

Вихідні матеріали. Після розмови про матеріали, надані під час виписки, пацієнт самостійно вказав на інформаційний аркуш. До розмови не перевіряли, чи може він це зробити.

До. «Завдяки розмові пацієнт краще орієнтувався в матеріалах, наданих під час виписки».

Після. «Після розмови пацієнт самостійно вказав на інформаційний аркуш. До розмови цю дію не оцінювали».

Що змінилося? У тексті залишився один зафіксований результат і його місце в послідовності подій. Для оцінки покращення бракує вихідного спостереження. Сама послідовність подій не дає підстав приписати результат розмові.

4. Чи означає відсутність запису, що події не було?

Вихідні матеріали. У записі першого дня згадано труднощі зі сном. У нотатці другого дня про сон нічого не сказано.

До. «Другого дня труднощі зі сном минули».

Після. «Першого дня зафіксували труднощі зі сном. У переглянутій нотатці другого дня немає відомостей про сон».

Що змінилося? Друге речення описує зміст конкретної нотатки. Щоб стверджувати, що труднощі минули, потрібен запис повторної оцінки або слова пацієнта з відповідним зазначенням джерела в тексті.

Як використати контрольний список CARE під час остаточної перевірки?

CARE розробили як настанови щодо звітування про клінічні випадки [1, 2]. Окремі пункти можуть допомогти перевірити опис у дипломній роботі, якщо вони відповідають її меті й вимогам університету. Уточніть у наукового керівника, які елементи й назви розділів потрібні саме у вашій роботі. Якщо плануєте публікацію, окремо перевірте чинні вимоги обраного журналу.

  • Хронологія і джерела. Чи може читач відрізнити перше спостереження від пізнішої оцінки? Чи зрозуміло, які відомості походять від пацієнта, а які з документації?
  • Спостереження й тлумачення. Чи можна відрізнити опис дії та зафіксованого результату від обговорення можливого зв'язку між ними? Чи збереглися обмеження після скорочення тексту?
  • Погляд пацієнта та згода. Перевірте, чи задокументовано погляд пацієнта й чи можна використати його за погодженими правилами. З'ясуйте, за якими процедурами отримують дозвіл на використання матеріалів і згоду на можливу публікацію. Позначайте прогалини в даних і не заповнюйте їх припущеннями.

Як підготувати фрагмент для консультації, щоб не розкрити особу пацієнта?

Спочатку з'ясуйте в наукового керівника й відповідального підрозділу, чи можна передати текст за межі університету або закладу та в якому обсязі. Для першого обговорення достатньо опису проблеми з текстом. Уникайте надсилання сканів документації та даних пацієнта. Якщо передавання фрагмента дозволене, підготуйте окрему копію лише з потрібними відомостями. Перевірте текст, коментарі, історію змін, колонтитули, вкладення, назви файлів і метадані.

Видалення імені може бути недостатньо. За назвою невеликого закладу, точною датою та незвичним перебігом подій разом можна впізнати людину. Оцінюйте поєднання деталей. Якщо точна дата не потрібна, позначення «перший день» і «другий день» може зберегти потрібний інтервал. Перш ніж узагальнити деталь, перевірте, чи висновок і далі матиме ту саму підставу. Якщо фрагмент неможливо безпечно передати без зміни змісту, обговоріть проблему з текстом без відомостей про випадок.

У рекомендаціях для журналів ICMJE радить вилучати зайві ідентифікаційні відомості й зберігати науковий зміст, коли такі деталі прибирають. Якщо є сумнів, що анонімність вдасться зберегти, рекомендації передбачають отримання інформованої згоди на публікацію [3]. Правила доступу до матеріалу, його використання в дипломній роботі й публікації з'ясуйте окремо.

Що перевірити перед поданням розділу?

  • У кожному важливому твердженні можна визначити джерело, особу й час події.
  • Значення, одиниці, обсяг спостережень і зміст термінів відповідають матеріалу.
  • У тексті розрізнено відсутність запису й підтвердження того, що події не було.
  • Опис випадку, обговорення та висновки зберігають однакові межі тлумачення.
  • У копії для передавання є лише потрібна інформація. Запитання щодо змісту з'ясовані або чітко позначені.

Прочитайте основний висновок і поверніться до твердження, яке має його обґрунтовувати. Якщо після редагування можна визначити ту саму підставу й збережено ступінь певності, фрагмент готовий до наступної перевірки дипломної роботи.

Бібліографія та джерела

  1. Gagnier JJ, Kienle G, Altman DG, Moher D, Sox H, Riley D, CARE Group. The CARE guidelines: consensus-based clinical case reporting guideline development. Journal of Medical Case Reports. 2013;7:223. DOI: 10.1186/1752-1947-7-223. https://link.springer.com/article/10.1186/1752-1947-7-223
  2. CARE Case Report Guidelines. 2013 CARE Checklist. https://www.care-statement.org/checklist
  3. International Committee of Medical Journal Editors. Protection of Research Participants. https://www.icmje.org/recommendations/browse/roles-and-responsibilities/protection-of-research-participants.html

Запитання про редагування розділу

Чим коректура відрізняється від редагування тексту?

Коректура зосереджена насамперед на мовній правильності, орфографії та пунктуації. Редагування також охоплює побудову речень, стиль, структуру абзаців, зв’язність і логіку викладу. Обсяг добираю відповідно до стану та потреб конкретного матеріалу.

Пропоную як коректуру, так і редагування бакалаврських, магістерських та залікових робіт, рефератів, інших академічних матеріалів і презентацій.

Чи можна надіслати лише один фрагмент роботи?

Так. Ви можете надіслати окремий розділ, анкету, методологію, результати, бібліографію, примітки або інший фрагмент. Підтримка також може стосуватися вмісту презентації або редагування готового тексту.

До фрагмента додайте тему й план роботи та зауваження наукового керівника, якщо вони є. Так я зможу врахувати місце цього фрагмента в усьому документі.

Заплануйте редагування готового опису випадку

Напишіть, який розділ готуєте, чого стосується зауваження наукового керівника й на коли потрібна виправлена версія. Обговоримо обсяг редагування та спосіб відокремити мовні правки від запитань, які слід звірити з матеріалами. У першому повідомленні опишіть завдання без даних пацієнта.

Коректура та редагування бакалаврської й магістерської роботи
Обговорити редагування опису випадку

Читайте також

Коректура магістерської роботи з права - як поліпшити мову, зберігши зміст аргументації?

Готовий розділ із права може потребувати яснішої мови зі збереженням позицій авторів, умов і винятків. Перегляньте п’ять прикладів безпечного редагування. Після скорочення кількох речень розділ читається легше, але керівник запитує: «Це ще позиція автора коментаря чи вже Ваша оцінка?». В іншому місці зникло «не», а можливість дії перетворилася на обов’язок. Тому коректура магістерської роботи з права потребує більшого, ніж вилучення довгих слів. Треба поліпшити мову й водночас зберегти, хто що стверджує, на якій підставі та з якими застереженнями. Цей посібник стосується вже написаної роботи за напрямом у польському університеті. Я показую, як перевіряти змінені речення й абзаци, перш ніж приймати виправлення в усьому документі. Усі наведені нижче фрагменти я створила для пояснення редагування. Це не цитати із судових рішень, законів або робіт клієнтів. Описані моделі не відтворюють чинних правил провадження. У юридичному науковому тексті невеликий елемент може утримувати весь аргумент. «На думку автора» приписує погляд конкретній особі. «В аналізованому випадку» обмежує сферу твердження. «Якщо» вводить умову. Якщо вилучити ці слова як нібито зайві, речення стане коротшим, але може почати означати інше. Спочатку сформулюйте власними словами, який зміст має залишитися після редагування. Корисно перевірити чотири елементи: кому належить позиція, що саме стверджується, у яких межах і з яким ступенем певності. Порівняйте їх до та після виправлення. Якщо в початковому тексті не вдається визначити автора позиції або межі твердження, не заповнюйте прогалину здогадом. Поверніться до сусіднього абзацу, використаного джерела чи власної нотатки. Іноді правильна редакторська дія полягає в запитанні до автора роботи, а не в готовій заміні речення. Не потрібно зберігати кожну незграбну конструкцію. Можна прибрати порожній вступ, наблизити присудок до підмета або розділити речення. Критерієм є збереження задуманого змісту, а не досягнення певної кількості слів. Якщо Ви ще будуєте аргумент і добираєте позиції, почніть із посібника Магістерська робота з права - як побудувати аналіз правової проблеми?. Тут ми працюємо з фрагментом, який уже написано. Читайте кожну пару разом із поясненням. Виправлена версія є безпечною за вказаного розуміння фрагмента. Це не універсальний зразок для будь-якої роботи. Якщо зміст потребує підтвердження, спочатку узгодьте його з автором: природна мова не замінює такого рішення. Приклади перекладено для пояснення редагування в польському академічному контексті, а не...

Читати статтю

Як написати анотацію до бакалаврської чи магістерської роботи? Приклад та abstract

Анотація до бакалаврської чи магістерської роботи має стисло передавати її мету, спосіб опрацювання проблеми, головні результати та висновок. Її пишуть на основі завершеної роботи. Англійський abstract має передавати той самий зміст із належними термінами та обмеженнями дослідження. Робота має десятки сторінок, а... Анотація до бакалаврської чи магістерської роботи має стисло передавати її мету, спосіб опрацювання проблеми, головні результати та висновок. Її пишуть на основі завершеної роботи. Англійський abstract має передавати той самий зміст із належними термінами та обмеженнями дослідження. Робота має десятки сторінок, а для її представлення в університетській системі відведено невелике поле. Що обрати? Замість скорочувати кожен розділ окремо, визначте, що читач має дізнатися, щоб зрозуміти предмет і результат усієї роботи. Наведений нижче приклад показує, як поєднати цю інформацію, не створюючи другого вступу. Вступ знайомить із проблемою та представляє засади роботи. Завершальна частина підсумовує результати й відповідає на поставлені питання. Анотація дає самостійне, стисле уявлення про всю роботу, зокрема людині, яка не читає решти розділів. Не копіюйте перший абзац вступу, якщо він описує лише значення теми. Також не переносьте всю завершальну частину, якщо без знання методу незрозуміло, на чому ґрунтуються наведені висновки. Для порівняння перегляньте порадники про написання вступу та про завершальну частину дипломної роботи. Anna Dunin-Dudkowska (2023), розглядаючи стислий виклад як жанр, наголошує на його залежності від вихідного тексту та доборі найважливішого змісту. Щодо наукової анотації авторка також описує значення впорядкованого представлення проблеми, методу та результатів. У дипломній роботі це означає, що анотація не має додавати досягнень, яких немає в самій роботі. Перевірте вимоги свого факультету та поля системи, у якій подаєте роботу. Обмеження може бути вказано в словах або знаках, із пробілами чи без них. Можуть вимагатися окремі мовні версії та певна кількість ключових слів. Єдиного обсягу для всіх бакалаврських і магістерських робіт немає. Перш ніж скорочувати текст, занотуйте обмеження, мови, потрібну структуру та спосіб подання ключових слів. Якщо інструкція нечітка, уточніть її у викладача або в підрозділі, який приймає роботи. Обсяг прикладу з цього порадника не замінює локальних вимог. Наведені нижче питання допомагають добрати зміст. Вони не обов’язково мають з’являтися в тексті як окремі підписані частини. Шаблон, якого вимагає університет, має пріоритет. Яку проблему розглядає робота...

Читати статтю