У тебе вже є результати опитування про профілактику пролежнів. Більшість учасників оцінила свої знання добре, а відповіді на перевірочні запитання різняться. У статті, яку ти знайшов для обговорення, наведено ще один відсоток, отриманий за допомогою тесту PZ-PUKT. Як описати ці результати в одній магістерській роботі? Спочатку допиши біля кожного числа, кого або що порахували і яким інструментом отримали результат. Частка учасників із високою самооцінкою, частка учасників із певною кількістю балів і відсоток правильних відповідей можуть стосуватися тієї самої теми й відповідати на три різні запитання. В обговоренні покажи, що саме зближує дослідження і де закінчується можливість їх порівняти.
На вигаданому прикладі для напряму «Сестринська справа» ти пройдеш шлях від таблиці відповідей до опису результатів і їх зіставлення з польськими дослідженнями. Побачиш, що можна визначити, коли учасники і оцінюють власні знання, і відповідають на запитання з ключем, але дехто пропускає один із блоків. Числа з навчального прикладу будуть чітко відокремлені від даних опублікованих робіт.
Що саме ти вимірюєш, коли запитуєш про знання з профілактики пролежнів?
Спочатку відкрий свою анкету. Перечитай формулювання запитань, варіанти відповідей і попередні домовленості з керівником. Запитання «Як ти оцінюєш свої знання про профілактику пролежнів?» дає відповідь із погляду учасника. Запитання, у якому лише одна відповідь збігається з ключем, дає змогу перевірити знання щодо конкретної теми. Запитання «Чи користуєшся ти на роботі інструментом оцінювання ризику?» показує, що учасник повідомляє про свою практику. Кожна з цих відповідей описує окремий аспект, навіть якщо в анкеті запитання стояли поруч.
- Самооцінка знань. Одиниця вимірювання – відповідь однієї людини на запитання про власні знання. Варіанти від 1 до 5 утворюють упорядковані категорії. У розділі можна показати кількість і частку відповідей для кожної. Якщо об'єднуєш відповіді 4 і 5, збережи початковий розподіл і поясни, що означає таке об'єднання. Навіть та сама людина може по-різному оцінити готовність діяти, знання процедури та загальну обізнаність.
- Результат авторських перевірочних запитань. Одиницею може бути учасник із сумою балів або відповідь на одне конкретне запитання. Зміст результату залежить від вибору тем, варіантів відповіді й ключа. Десять запитань про вибрані аспекти профілактики дають інформацію саме про ці десять запитань. Якщо більшість із них стосується розпізнавання чинників ризику, високий загальний бал насамперед описуватиме цю частину матеріалу.
- Результат опублікованого тесту. Окрім назви, потрібні версія, мова і область, яку охоплює результат. Польська адаптація PZ-PUKT 2021 містить запитання про профілактику, стадії пролежнів і опис рани [1]. Якщо твоя анкета стосується лише профілактики, у джерелі передусім цікавить відповідна підшкала. Підшкала – частина інструмента, призначена для оцінювання конкретної області. Загальний бал об'єднує відповіді й з інших областей.
- Практика зі слів учасника і зафіксована практика. Відповідь в анкеті про те, що людина виконує певну дію, є її повідомленням. Якщо дослідження включає спостереження за роботою або аналіз документації, це окремі джерела даних із власними одиницями аналізу. Високий бал тесту сам по собі не показує, як учасники працюють під час зміни чи які результати догляду мають їхні пацієнти.
Перевір також, кого стосується запитання. Оцінка власних знань дає інший результат, ніж думка про обізнаність персоналу всього відділення. Так само впізнати назву інструмента оцінювання ризику і визначити його мету за описом ситуації – різні завдання. В обговоренні ця різниця важлива, навіть якщо обидві публікації мають заголовок «Знання».
Спробуй записати біля кожного результату коротке речення без загального вислову «рівень знань». Наприклад, «47 учасників вибрали одну з двох найвищих відповідей на запитання про власні знання», «43 учасники вибрали відповідь за ключем у запитанні B» або «31 учасник набрав щонайменше 8 з 10 балів». Якщо конкретне речення важко сформулювати, повернися до форми й правила підрахунку. Ті самі назви варто зберігати в меті, результатах, обговоренні, резюме та підписах до рисунків.
Як визначити, чи підходить наукова стаття для порівняння?
Відкрий повний текст публікації та знайди опис учасників, інструмента і проаналізованого результату. Заголовок або резюме допоможе вибрати статтю, але зазвичай не пояснює деталей про незавершені анкети, склад підшкали чи формування категорій. Запиши сторінку, номер таблиці або рисунка, де знайшов потрібні відомості. Якщо дані наведено в кількох місцях, перевір, чи збігаються чисельник і база підрахунку. Запиши неясні моменти, перш ніж будувати на числі речення.
Спочатку чисельник і знаменник
Біля відсотка запиши дріб. Знаменником можуть бути всі залучені учасники, люди з наявною відповіддю, люди з повним результатом або загальна кількість оцінених відповідей. Якщо автори подають середній відсоток балів, перевір, як його обчислили. Значення 60% може означати середню частку від максимально можливого бала. В іншій статті 60% може бути часткою людей у категорії, яку визначає діапазон балів. У першому випадку відсоток описує бали, а в другому – частку людей у групі.
Хороша перевірка – знову записати число звичайним реченням. Формулювання «117 із 203 учасників зарахували до категорії від 16 до 22 балів» пояснює результат дослідження Шиманського, Порембської та Сіпак-Шміґель [2]. Видно, що є чисельником і знаменником. Якби написати «57,64% правильних відповідей», зміст змінився б, хоча число те саме. Якщо публікація не подає бази підрахунку, зазнач цей недолік і використовуй джерело для обговорення теми або способу вимірювання.
Потім інструмент і умови вимірювання
Дві публікації можуть використовувати подібні назви інструментів або ту саму абревіатуру. З'ясуй, чи йдеться про однакову версію і чи в обох роботах аналізували загальний бал, підшкалу або окреме запитання. Запиши, чи збігалися формулювання, мова, спосіб відповіді та правила підрахунку. Скорочення інструмента, зміна варіантів відповіді або пропуск частини запитань можуть змінити тлумачення результату. Це стосується і випадку, коли одне джерело дозволяє відповідь «не знаю», а в іншому дослідженні потрібно вибрати одну змістовну відповідь.
Іноді хочеться перевести обидві шкали в діапазон від 0 до 100%. Результат 7 із 10 можна записати як 70% можливих балів у цій добірці. Подібний перерахунок для довшого інструмента змінює запис, а зміст і складність запитань, охоплення тем та правила підрахунку залишаються тими самими. Ці властивості обох інструментів ще треба перевірити. За самим відсотком не можна прирівнювати 7 балів із 10 до результату 70% у ширшому тесті.
Нарешті учасники й час проведення
Запиши окремо, чи досліджували студентів, працівників або людей, які поєднують навчання та роботу. Для студентів важливі етап навчання і час опитування відносно занять. Для працівників – місце і характер роботи, участь у навчанні та спосіб залучення. Якщо твоя вибірка походить з одного курсу, а публікація охоплює кілька курсів двох ступенів, докладний результат усієї вибірки ще не описує твою групу. Перевір, чи автори подали дані для відповідної підгрупи. Якщо ні, назви різницю у складі груп, без припущення, що саме вона спричинила різницю результатів.
Дізнайся також, як проводили дослідження. Учасники, які заповнювали анкету вдома, могли мати інші умови, ніж учасники спільної навчальної зустрічі. Анкету, яку збирали одразу після занять, і анкету, яку проводили пізніше, могли заповнювати на різних етапах навчання. Вкажи, які відмінності справді випливають з описів методики. Припущення про мотивацію чи користування матеріалами можуть стати запитаннями для подальшої перевірки.
Узгодь силу твердження з тим, що вдалося перевірити
Якщо вимірювання та підрахунок збігаються, а групи чітко описані, можна навести числа з обох робіт під однією точною назвою. Розрізняй опис і статистичний висновок. Для твердження про статистично значущу різницю потрібен відповідний аналіз і дані, на яких його можна провести. За двома наведеними значеннями зазвичай можна порахувати арифметичну різницю у відсоткових пунктах, якщо обидва числа описують саме ту саму частку. Сам розрахунок не показує невизначеності, не усуває відмінностей у доборі учасників і не дозволяє пов'язати вищий результат із конкретною причиною.
Коли запитання різні, але автори дослідили подібний зв'язок, обговори його напрям. Можна сказати, що в обох роботах учасники з вищою самооцінкою зазвичай мали кращі результати, а далі пояснити, як це перевірили в кожній роботі. Різні способи аналізу можуть відповідати на близькі запитання. Рангова кореляція описує тенденцію в упорядкованих результатах. Частка людей, які досягли умовного порога у двох підгрупах, показує, хто опинився по відповідний бік цього порога. Ці спостереження можна зіставити за напрямом, зберігши окреме значення розміру кожного зв'язку.
Якщо вимірювання відмінні, джерело можна використати для контексту. Дослідження властивостей тесту пояснює, які сфери знань у ньому виділили та як описали інструмент. Робота про самооцінку в довготривалому догляді може показати, як інша група відповідала на запитання про власні знання. Якщо заздалегідь визначити роль джерел, у тексті буде менше відсотків, значення яких читач з'ясує лише після повернення до розділу методики.
Як використати три справжні польські дослідження?
Роговська і Рихлевська – як описували самооцінку
У дослідженні Катажини Роговської та Моніки Рихлевської взяли участь 50 медичних сестер з одного закладу довготривалого догляду. Дані зібрали за допомогою авторської анкети. У тексті до рисунка 6 авторки описують самооцінку знань із профілактики пролежнів. За цим описом 36% опитаних оцінили знання як дуже добрі, 46% – як середні, а 18% – як низькі [3]. Підпис до рисунка говорить про «рівень знань», а категорію з результатом 36% позначено «високий». Тож, цитуючи результат, уточни, що йдеться про самооцінку за описом авторок у тексті. У публікації є дані з інших запитань, тому вкажи, який саме результат використовуєш.
Якщо у твоїй роботі 58,8% об'єднує відповіді «добре» і «дуже добре», то 36% із джерела відповідає тільки найвищій категорії в описі авторок. Віднімання цих відсотків дасть арифметичну різницю між двома різними категоріями. Можеш зазначити, що обидва дослідження охоплювали самооцінку, і навести точне формулювання та контекст кожного вимірювання. У нашому прикладі було п'ять варіантів відповіді. На опублікованому рисунку показано три категорії, а формулювання запитання й варіантів відповіді в статті не наведено.
Шиманський, Порембська та Сіпак-Шміґель – напрям зв'язку серед студентів
Славомір Шиманський, Емануела Порембська та Олімпія Сіпак-Шміґель дослідили 203 студентів денної форми навчання першого і другого ступенів за напрямом медсестринства в Поморському медичному університеті в Щецині. Анкета містила 27 запитань і стосувалася виникнення, профілактики й лікування пролежнів. Результат перевірки знань становив максимум 33 бали. До встановленої ними категорії «достатньо», що охоплювала 16-22 бали, ввійшли 117 із 203 учасників, або 57,64% [2]. Це приклад того, як читати відсоток людей у категорії, яку визначили автори.
У цій роботі вищій самооцінці зазвичай відповідав вищий бал перевірки знань [2]. Із цим спостереженням можна зіставити напрям власних результатів, якщо ти справді порівнював дві відповіді тих самих людей. У вигаданому прикладі порівнюються дві об'єднані групи самооцінки й один поріг балів. Шиманський та співавтори оцінювали зв'язок за допомогою кореляції. В обговоренні залиш обидва описи й зазнач ширше охоплення анкети та участь студентів різних курсів і ступенів. За зв'язком між упорядкованими результатами не можна сказати, чи правильно окремі учасники оцінили себе за спільною шкалою.
Пшибек-Міта та співавтори – охоплення польської версії PZ-PUKT 2021
Йоанна Пшибек-Міта та співавтори описали польську адаптацію й оцінку психометричних властивостей PZ-PUKT версії 2021 року. У дослідженні взяли участь 82 медсестри та медбрати, які працювали в первинній медичній допомозі й навчалися після здобуття кваліфікації. Тест складався з 72 завдань. Автори виділили 31 завдання з профілактики, 21 зі стадій пролежнів і 20 з опису рани [1]. Подали як результати всього інструмента, так і результати окремих областей. Якщо тебе цікавить профілактика, спочатку знайди потрібний рядок або фрагмент і перевір назву показника.
В обговоренні роботи з авторською анкетою можна вказати, які теми перетинаються з профілактичною частиною PZ-PUKT. Спільне віднесення до профілактики ще не робить запитання порівнюваними. Наприклад, запитання про мету оцінювання ризику перевіряє вужчий фрагмент знань, ніж повна підшкала профілактики. Зіставляючи охоплення, зазнач, які сфери тесту не входили до мети магістерської. Це допоможе пояснити, чому опублікований відсоток не є порогом у твоїй добірці запитань.
Якщо у своїй роботі ти справді використовуєш PZ-PUKT, запиши авторів інструмента, версію, мову, використані області, умови застосування та джерело правил підрахунку. Наведи відомості про властивості вимірювання для цього використання. У роботі Пшибек-Міти та співавторів оцінка внутрішньої узгодженості всього тесту стосувалася саме цього інструмента й цієї вибірки [1]. Посилання на неї біля власної скороченої анкети не дасть доказів про властивості твоїх запитань. Якщо ти змінюєш інструмент, обговори з керівником, як описати зміну та які зіставлення залишаються обґрунтованими.
Що виписати з публікації перед написанням обговорення?
Достатньо короткої нотатки біля кожного джерела. Запиши, де в повному тексті перевірив число, і сформулюй речення, яке цей результат підтримує. У роботі Роговської та Рихлевської це текст до рисунка 6, кількість учасниць, категорії самооцінки та її розподіл. У Шиманського та співавторів окремо запиши частку в категорії 16-22 бали і напрям зв'язку між самооцінкою та результатом. Для PZ-PUKT занотуй версію, охоплення підшкали профілактики й групу учасників. Так можна перенести в обговорення висновок із потрібного фрагмента статті та зберегти межі кожного інструмента.
Якщо матеріал говорить про «достатній рівень», перевір, хто і як встановив цю категорію. Це може бути правило з інструкції інструмента, умовна межа, яку взяли дослідники, або відповідь самооцінки, яку вибрав сам учасник. У навчальному прикладі «щонайменше 8 із 10 балів» має описову роль. Якщо у твоїй анкеті такого порога заздалегідь не визначили, розподіл балів зазвичай дає змогу описати результати без нового поділу після того, як ти вже побачив числа.
Від таблиці відповідей до результату – приклад 84 учасників
Усі дані в цій вправі вигадані. Уяви один курс магістратури з медсестринства в Польщі, який уже завершив блок занять про профілактику пролежнів. В опитуванні взяли участь 84 студенти. Усі отримали ту саму анкету з одним запитанням для самооцінки та десятьма запитаннями з ключем. Відповіді зібрали один раз після завершення блоку. Опитування описує цю групу в момент збору даних. Воно не показує зміни знань від початку занять до їх завершення.
Головне запитання роботи – як студенти оцінюють свої знання і які результати отримують в авторській добірці. Додаткове запитання стосується зв'язку між самооцінкою та балами в тих самих анкетах. Це розмежування визначає, скільки анкет можна використати. Для опису самооцінки достатньо наявної відповіді на одне запитання. Для загального бала потрібна відповідь на кожне запитання добірки. Щоб зіставити обидва вимірювання, треба мати самооцінку і повний результат тієї самої людини.
Визнач, що вважається відповіддю
Для самооцінки було п'ять категорій, від 1 «дуже погано» через 2 «погано», 3 «посередньо» і 4 «добре» до 5 «дуже добре». У десяти перевірочних запитаннях за відповідь за ключем нараховували один бал. За неправильну відповідь або варіант «не знаю» давали нуль балів. Порожнє поле позначали як пропуск. Загальний результат від 0 до 10 визначали лише за анкетами з відповідями на всі десять запитань. Окреме запитання можна було описати й за частково заповненими анкетами, якщо саме на нього відповіли.
У прикладі це правило визначили до аналізу. Спочатку зберегли початкові відповіді, а далі створили змінні для підрахунку. Це важливо, коли в таблиці з'являється нуль. В одному стовпці він означає відповідь, що не збіглася з ключем, або явний вибір «не знаю». В іншому порожня клітинка показує, що учасник нічого не вибрав. Якщо зберегти вихідне поле, згодом можна окремо порахувати відповіді «не знаю» і перевірити, чи якесь запитання пропускали частіше.
Порахуй, скільки анкет входить до кожного результату
У вправі 76 людей вказали самооцінку і відповіли на всі перевірочні запитання. Четверо дали самооцінку, але не завершили перевірочну частину. Двоє завершили цю частину, але пропустили самооцінку. Ще двоє пропустили самооцінку й не завершили добірку. Перевірка кількості дає 76 + 4 + 2 + 2 = 84. Для опису самооцінки використали 80 відповідей, для суми балів 78 анкет, а для спільного аналізу обох змінних 76 анкет. Для окремого запитання знаменник залежить від кількості наявних відповідей саме на нього.
На практиці познач у кожній анкеті, чи є наявна самооцінка і чи є всі відповіді, потрібні для підрахунку бала. Достатньо двох стовпців із «так» або «ні». Якщо блоки зберігаються окремо і їх можна зіставити без прив'язування до імен, з'єднай їх за тим самим кодом анкети. Якщо маєш лише два окремі зведення відсотків, з них неможливо дізнатися, хто дав певну самооцінку й отримав певний бал. У роботі можна подати два коректні описи розподілів, а запитання про їхній зв'язок залишається відкритим.
Спочатку покажи те, що відповідає на головне запитання роботи
Самооцінку описали за 80 наявними відповідями. У категоріях від 1 до 5 було відповідно 8, 12, 13, 33 та 14 осіб. Дві найвищі відповіді вибрали 47 із 80 осіб, або 58,8%. Підрахунок 47/84 дає частку всіх анкет із позначеною категорією 4 або 5. Для опису розподілу наявних самооцінок знаменник дорівнює 80. Вкажи також чотири пропуски, щоб читач міг відтворити розрахунок.
У 78 повних добірках медіана становила 7 балів із 10. Медіана показує середину впорядкованих результатів. Перший і третій квартилі становили 6 і 8 балів та визначають межі середньої частини розподілу. Спостережені результати були між 2 та 10 балами. Щонайменше 8 балів набрала 31 людина з 78, або 39,7%. У вправі це додатковий опис верхньої частини розподілу. За ним не визначають професійну компетентність. Саме зіставлення 58,8% і 39,7% ще не показує, як самооцінка конкретної людини пов'язана з її результатом.
У запитанні B про мету інструмента оцінювання ризику 43 з 81 наявної відповіді збіглися з ключем, або 53,1%. Дванадцять осіб вибрали «не знаю», 26 дали неправильну відповідь, троє залишили поле порожнім. На запитання C про мету документування оцінки ризику надійшли 83 наявні відповіді, з них 66 правильних, або 79,5%. Одна людина пропустила це запитання. Відсоток для C може охоплювати анкету без відповіді на B. У звіті варто один раз пояснити це правило, щоб не повторювати біля кожного запитання, чому є 78, 81 або 83 відповіді.
При тлумаченні балів зверни увагу на будову обох запитань. Якщо C містило коротший опис чи варіанти відповіді більше відрізнялися, вищу частку правильних відповідей можна частково пояснити формою запитання. Відомості про детальніше опрацювання оцінювання ризику на заняттях можуть допомогти спланувати наступне дослідження. Спочатку потрібно підтвердити зміст і перебіг занять. Розподіл відповідей на конкретні запитання можна описати точно, не вирішуючи наперед, чому він саме такий.
Зістав дві відповіді тільки в анкетах із повними даними
Серед 76 осіб із двома результатами 45 вибрали категорію 4 або 5, а 31 – категорію 1, 2 або 3. У першій групі щонайменше 8 балів набрали 22 особи, або 48,9%. У другій таких осіб було 8, або 25,8%. Різниця становила 23,1 відсоткового пункта. Це різниця часток, обчислених окремо всередині кожної групи самооцінки. Якщо поділити 22 і 8 на 76, отримаєш частки кожної комбінації серед усіх учасників із двома результатами. Це відповідає на інше запитання, ніж підрахунок частоти результату щонайменше 8 балів у кожній групі окремо.
Інші комбінації також дають інформацію. Серед 45 осіб із самооцінкою 4 чи 5 нижче 8 балів набрали 23. Серед 31 особи в категоріях 1, 2 або 3 нижче 8 балів набрали також 23. Тож розподіли перекриваються. Чотири числа в зіставленні, 22, 23, 8 і 23, складаються в 76. Серед усіх учасників із повним балом 31 людина набрала щонайменше 8, а серед тих із двома показниками таких 30. Один із двох учасників із повним балом без самооцінки набрав 8 балів, інший 6. Обидва враховані в загальному розподілі балів і не входять до груп самооцінки.
Поділ на дві категорії спрощує опис, але приховує відмінності між відповідями. У групі від 1 до 3 є і ті, хто відповів «дуже погано», і ті, хто відповів «посередньо». Якщо дослідницьке запитання стосується послідовної зміни балів зі зростанням самооцінки, можна подати розподіл у кожній із п'яти категорій і вибрати аналіз, який зберігає цей порядок, згідно з планом. Для перевірки напряму зв'язку можна використати дані кожної людини й метод, що враховує характер показників, наприклад рангову кореляцію. За кількістю людей у двох об'єднаних категоріях не можна відтворити коефіцієнт для п'яти початкових відповідей і повної шкали балів.
Перевір, що могли змінити пропуски
Загальний бал відомий для 78 із 84 людей. Можна перевірити, як шість неповних блоків могли б вплинути на частку людей із результатом від 8 балів серед усіх 84 учасників. Якби жодна з цих шести осіб не досягла порога, таких учасників було б 31 з 84, або 36,9%. Якби порога досягли всі шестеро, верхня межа становила б 37 із 84, або 44,0%. Другий варіант навмисно широкий. Маючи часткові відповіді, можна перевірити, чи хтось уже не зміг би набрати 8 навіть за правильних відповідей у всіх пропущених місцях. Обидва варіанти – межі за явних припущень. Спостережений результат серед повних анкет залишається 31/78.
Якщо дані дають змогу, перевір пропуски в обох групах самооцінки. У вправі четверо учасників оцінили свої знання, але не завершили перевірочний блок. Двоє позначили категорію 4, один категорію 1 і один категорію 2. Отже, є дві неповні анкети серед 47 осіб із відповіддю 4 чи 5 і дві серед 33 осіб із відповіддю 1, 2 чи 3. Це невеликі числа, і опис сам по собі не пояснює причин пропусків. Він дає змогу побачити, чи порівнювали підгрупи з подібною наявністю потрібних відповідей. У дослідженні з більшою кількістю пропусків план може потребувати консультації та повнішої оцінки.
Приклади фрагментів магістерської роботи
У рекомендаціях факультету наук про здоров'я Варшавського медичного університету для магістратури з медсестринства розділи про методи, результати і обговорення мають окремі завдання. В обговоренні результати пов'язують із метою і публікаціями та розглядають подібності й відмінності [4]. Це опубліковані рекомендації конкретного університету. Структуру своєї роботи узгодь із керівником за вимогами свого підрозділу. Щодо звітування про поперечне дослідження можна переглянути список STROBE, особливо пункти про пропущені дані, кількість людей на різних етапах і обмеження [5].
Зразок опису методики
Метою було описати, як студенти магістратури з медсестринства оцінюють свої знання про профілактику пролежнів, і подати результати десяти авторських перевірочних запитань. Додатково оцінено, як часто результат від 8 балів траплявся в групах за самооцінкою. Поперечне дослідження охопило 84 людини з одного курсу. Самооцінку фіксували за впорядкованою шкалою з п'яти відповідей від «дуже погано» до «дуже добре».
За відповідь відповідно до ключа нараховували один бал. Неправильна відповідь і відповідь «не знаю» оцінювалися в нуль балів, а пропуск залишався пропущеним значенням. Суму від 0 до 10 обчислювали за повними добірками. Відсоток для кожного запитання розраховували за кількістю наявних відповідей саме на нього. Для зіставлення обох вимірювань використали анкети з наявною самооцінкою і повним набором перевірочних відповідей. Окремо показали групу з відповідями 4 або 5 і групу з відповідями від 1 до 3. Поріг у 8 балів слугував для опису верхньої частини розподілу авторської добірки.
У реальній роботі додай спосіб залучення, час вимірювання, критерії відбору, джерела для підготовки ключа і правила роботи з пропусками та їх обґрунтування. Якщо фахівці переглядали запитання, анкету тестово заповнювали чи провели пілотне дослідження, вкажи, що перевірили і змінили до початку збору даних. Це допомагає оцінити побудову запитань. Описуй проведені дії та властивості інструмента за власними матеріалами.
Зразок фрагмента розділу «Результати»
Отримано 84 анкети. Придатну відповідь на запитання про самооцінку дали 80 учасників. Дуже погано оцінили свої знання 8 осіб, погано 12, посередньо 13, добре 33 і дуже добре 14. Відповіді «добре» або «дуже добре» дали 47 із 80 осіб (58,8%).
Повний результат перевірочних запитань визначили для 78 учасників. Медіана становила 7 із 10 балів, перший і третій квартилі становили відповідно 6 і 8 балів. Результати були від 2 до 10 балів. Щонайменше 8 балів набрала 31 особа (39,7% повних анкет). У запитанні B відповідь за ключем дали 43 з 81 осіб (53,1%). Варіант «не знаю» вибрали 12 людей, а в трьох анкетах це запитання залишили без відповіді. Для запитання C правильну відповідь дали 66 із 83 осіб (79,5%).
Самооцінку і бали зіставлено для 76 учасників. У групі з самооцінкою 4 або 5 щонайменше 8 балів набрали 22 із 45 осіб (48,9%). У групі з відповіддю від 1 до 3 таких було 8 із 31 учасника (25,8%). Описова різниця становила 23,1 відсоткового пункта.
Тут читач може перевірити, звідки взялися обидві частки й чи їхні знаменники стосуються того самого етапу аналізу. Вкажи також, як у розділі подаєш квартилі або розкид, особливо якщо розраховуєш їх у кількох програмах. Для малих груп і повторюваних значень програми можуть застосовувати різні правила визначення квартилів. Якщо назвати використане правило, результати буде легше повторити. Вигадані результати в цьому прикладі можна прочитати і без рисунка.
Зразок фрагмента розділу «Обговорення»
У дослідженій групі 47 із 80 осіб оцінили свої знання добре або дуже добре. Серед учасників з обома показниками результат щонайменше 8 балів траплявся за такої самооцінки частіше, ніж за відповідей від 1 до 3. Водночас результати нижче 8 балів були в обох групах, а частина людей із нижчою самооцінкою набрала щонайменше 8 балів. Показники описують два аспекти теми – самооцінку знань і результат відповідей на вибрані перевірочні запитання.
Напрям цього зв'язку подібний до спостереження Шиманського, Порембської та Сіпак-Шміґель [2]. Серед студентів медсестринства вони описали зв'язок вищої самооцінки з вищим балом. У їхній роботі брали участь студенти кількох курсів обох ступенів, а інструмент охоплював також виникнення й лікування пролежнів. Тут аналіз стосується одного курсу магістратури, десяти запитань про окремі аспекти профілактики і груп за самооцінкою. Тому можна зіставляти напрям спостережень, а силу зв'язку слід описувати окремо для кожної роботи.
Самооцінку знань описали й Роговська та Рихлевська [3]. За текстом до рисунка 6, у групі медичних сестер із закладу довготривалого догляду 36% опитаних оцінили свої знання з профілактики як дуже добрі. 58,8% у власному дослідженні охоплює дві відповіді, «добре» й «дуже добре», з іншого набору категорій. Обидві публікації показують, як учасники оцінюють свої знання у відповідних умовах. Різні категорії відповідей і склад груп обмежують можливість виразити різницю в самооцінці одним показником.
Польська адаптація PZ-PUKT 2021 [1] показує, які запитання належать до профілактики окремо від ширшого змісту всього тесту. У власному дослідженні використали коротшу авторську добірку про вибрані аспекти профілактики. Відмінності в охопленні й будові інструментів дозволяють порівнювати лише теми запитань. Дані PZ-PUKT походять від учасників післядипломного навчання, які працювали в первинній медичній допомозі. Порівняння самих відсотків не покаже, чи на розбіжність вплинули особливості груп, зміст запитань або умови вимірювання.
Обмеження дослідження – участь одного курсу та один вимір після завершення блоку занять. Результати описують відповіді цієї групи. Без початкового вимірювання вони не показують змін під час навчання. Самооцінку і результат зіставили для 76 із 84 учасників. Люди з неповними відповідями могли відрізнятися від тих, чиї дані ввійшли в аналіз. У наступному дослідженні можна застосувати той самий інструмент у кількох курсах за порівнюваних умов і перевірити, наскільки стабільний напрям зв'язку.
В одному короткому абзаці висновків можна написати, наприклад: «На цьому курсі добру або дуже добру самооцінку вибирали частіше, ніж усі інші відповіді разом. У групі з повними даними щонайменше 8 із 10 балів частіше набирали учасники із самооцінкою 4 або 5. Спостережений зв'язок стосується авторської добірки запитань і студентів цього курсу». Якщо подаєш висновки списком, пов'яжи кожен пункт із дійсним дослідницьким запитанням. Повтор усіх чисел із результатів ускладнює пошук відповіді.
Як доопрацювати обговорення після зауваження наукового керівника?
«Порівняй із літературою. Тут є тільки опис»
Познач власний результат, якого стосується зауваження. Якщо описуєш зв'язок у своїй вибірці, почни з публікації, у якій теж зіставили два показники в тих самих учасників. Напиши, чим схожі спостереження, а в наступному реченні вкажи найважливішу відмінність у вимірюванні або групі. У нашому прикладі таку роль виконує стаття Шиманського та співавторів. Роговська й Рихлевська допомагають описати самооцінку в іншій групі. Робота Пшибек-Міти та співавторів допомагає пояснити охоплення інструмента. В одному абзаці три публікації можуть відповідати на три різні запитання, навіть якщо всі їхні назви стосуються знань про пролежні.
Під час редагування вибери одне конкретне твердження та звір його з повним текстом статті. Для фрази «Моя група мала кращі результати, ніж учасники дослідження 2020 року» потрібна спільна шкала балів або інша обґрунтована основа порівняння. Якщо пишеш «В обох вибірках вищу самооцінку частіше спостерігали разом із вищими балами», перевір, чи в обох роботах справді зіставляли ці два показники. Після редагування можеш додати чисельність груп у власній вибірці, щоб було зрозуміло, на яких даних ґрунтується спостереження.
«Чи можна написати, що учасники переоцінили свої знання?»
Таке твердження потребує обґрунтованого орієнтира, з яким можна зіставити самооцінку. Поясни, що учасник мав розуміти під оцінкою «добре» і який результат тесту відповідав би цій самій категорії знань. Це окреме дослідницьке запитання, відмінне від того, чи групи з різною самооцінкою однаково часто набирали певний бал. У вигаданому прикладі результати груп перекриваються. Можна зазначити, що 23 із 45 осіб із самооцінкою 4 або 5 набрали менше 8 балів. Щоб оцінити точність самооцінки, потрібен додатковий критерій.
Якщо в анкеті є тільки питання про самооцінку, опиши у висновку розподіл цих відповідей. Якщо є тільки перевірочні запитання, опиши результати за ними. Якщо маєш обидва показники, але не можеш зіставити їх на рівні окремих людей, наведи значення окремо й поясни, чому відповіді не вдалося поєднати. Якщо маєш повні пари, спочатку покажи, що видно в даних, зокрема перекриття розподілів. Для точнішої оцінки самооцінки окремо обґрунтуй метод вимірювання й правила тлумачення.
«В іншій статті висновок протилежний. Звідки така різниця?»
Спершу перевір, чи результати стосуються того самого зв'язку. Нижчий загальний бал в одному дослідженні та відсутність виразного зв'язку самооцінки з балами в іншому описують різні речі. Якщо справді порівнюєш напрям одного зв'язку, наведи дані й поясни, що з них випливає. Вкажи відмінність в інструменті або умовах, якщо можеш підтвердити її за описами обох робіт. Питання про те, яка відмінність відіграла роль, варто залишити відкритим, поки немає відповідних даних. За малих груп розбіжності в оцінках можуть також виникати через невизначеність вимірювання та випадкову мінливість.
Подібний підхід потрібен і тоді, коли аналізуєш навчання. Одноразовий вимір після занять показує відповіді в цей момент. Люди, які повідомили про участь у навчанні, можуть відрізнятися від інших досвідом або умовами роботи. Щоб оцінити зміну, потрібні дані з кількох моментів. Щоб пов'язати зміну саме з навчанням, треба додатково обґрунтувати план дослідження й аналізу. У поперечному дослідженні без таких даних можна описати зв'язок із заявленою участю в навчанні, якщо ти справді його аналізував.
«Я не знайшов дослідження, яке повністю збігається з моїм»
Шукай праці, що мають із твоєю один чітко визначений спільний елемент. У запиті до бази даних поєднуй назви групи, теми й інструмента. Наприклад, польською «studenci pielęgniarstwa», «profilaktyka odleżyn» і «samoocena» або англійською «nursing students», «pressure injury prevention» і «knowledge». Коли шукаєш результати за певним тестом, додавай повну назву та версію. Запиши, що саме допомагає пояснити знайдене джерело – склад групи, інструмент, напрям зв'язку чи умови вимірювання. Так читач зрозуміє, який результат зіставлено в кожній публікації.
Якщо ще потрібно спланувати інші частини роботи й пов'язати їх з обговоренням, переглянь посібник із методології, аналізу й обговорення в магістерській роботі з медсестринства.
Перевір готовий розділ перед поданням
- Для кожного відсотка знайди чисельник і знаменник. Перевір, чи з тексту зрозуміло, що саме пораховано – людей, відповіді на запитання або бали.
- Перевір спільний знаменник для зіставлення самооцінки й результату. Аналізуй зв'язок на рівні учасників лише за анкетами, які можна поєднати і в яких, згідно з планом аналізу, є обидва показники.
- Перевір, як враховуєш варіант «не знаю», неправильну відповідь і порожнє поле. Пропуски мають обліковуватися однаково в таблиці, описі результатів і анотації роботи.
- У кожному цитованому дослідженні знайди місце, яке підтверджує результат. Запиши версію інструмента, охоплення вимірювання, категорії та склад групи. Зауваж, чи цитуєш частину про профілактику, загальний результат або самооцінку знань.
- В обговоренні відміть речення, де пишеш «вищий», «нижчий», «подібний» або «вплинув». Перевір, які саме результати зіставляєш, які дані це обґрунтовують і чи дозволяють вони робити висновок про причини.
- У висновках дай відповідь на запитання з мети роботи. Для авторських запитань назви охоплення вимірювання. Якщо в анкеті не спостерігали за професійною практикою чи результатами навчання, її дані можуть підказати запитання для наступного дослідження.
Запитання про порівняння результатів анкети з літературою
Що має містити опис дослідницького інструмента в дипломній роботі?
Зазначте назву й походження інструмента, мету застосування, мовну версію, будову, варіанти відповідей та правила обчислення показників. Поясніть умови використання, проведені перевірки й обмеження. Описуйте фактично застосовану анкету, а не пізнішу виправлену версію.
Чи потрібні статистичні тести для кожної анкети або роботи?
Ні. Обсяг аналізу визначається метою роботи та дослідницькими питаннями. Іноді достатньо частот, відсотків та описової статистики. Якщо дослідження стосується відмінностей або залежностей, я перевіряю, які методи підходять для даних і чи виконані умови їх застосування.
Робота, заснована на інтерпретації нормативних актів, огляді літератури, якісному аналізі інтерв'ю або дослідженні окремого випадку, може не потребувати перевірки статистичних гіпотез. У якісному дослідженні аналіз може зосереджуватися на значенні висловлювань. Тоді доречною допомогою може бути робота над методологією, аналіз матеріалу або редагування тексту. Я не додаю обчислень лише для того, щоб робота виглядала більш науковою або складною.
Як пов'язати обмеження дослідження з його впливом на висновки?
Назвіть конкретну властивість процедури, результат або твердження, якого вона стосується, та поясніть наслідок. Далі опишіть справді виконані дії і те, чого все одно не можна встановити. Загального переліку малої вибірки та браку часу недостатньо.
Чим підготовка дослідницького розділу відрізняється від статистичного аналізу?
Дослідницький розділ поєднує опис фактичного дослідження, представлення результатів, інтерпретацію та відповіді на питання роботи. Статистичний аналіз стосується вибору методів та обчислень на кількісних даних. Можна замовити обидва види допомоги разом, але нові тести та перевірку обчислень я узгоджую окремо після перегляду матеріалу.
Чи можна покращити вже підготовлений дослідницький розділ?
Так. Я можу перевірити узгодженість таблиць, діаграм, обчислень, коментарів та висновків, а також адаптувати структуру до зауважень наукового керівника. Для перевірки правильності результатів також знадобляться вихідні дані та дослідницький інструмент.
Яку інформацію надіслати, щоб дізнатися вартість?
Надайте тему, спеціальність, тип роботи, етап підготовки й потрібний термін. Опишіть, що має бути підготовлено, перевірено або виправлено. Додайте актуальний документ, вимоги університету та зауваження наукового керівника.
Для допомоги з дослідженням стануть у пригоді його концепція, анкета або сценарій інтерв’ю та зібрані дані. Для редагування з урахуванням текстових збігів додайте звіт JSA, якщо він є. Не обов’язково мати всі матеріали, щоб запитати про обсяг допомоги.
Джерела
- [1] Przybek-Mita J., Bazaliński D., Małek E., Kozieł D., Kachaniuk J., Kózka M., Szewczyk M.T. (2024). Psychometric properties of the Pressure Ulcer Knowledge Test (PZ-PUKT) among nurses. Medical Studies, 40(3), 248-262. DOI
10.5114/ms.2024.141694.https://www.termedia.pl/doi_ft/10.5114/ms.2024.141694 - [2] Szymański S., Porębska E., Sipak-Szmigiel O. (2020). Wiedza studentów pielęgniarstwa na temat profilaktyki i leczenia odleżyn. Co wiemy na temat odleżyn? Polski Przegląd Chirurgiczny, 92(3), 22-25. DOI
10.5604/01.3001.0014.0508.https://bibliotekanauki.pl/articles/1391704.pdf - [3] Rogowska K., Rychlewska M. (2019). Wpływ kształcenia podyplomowego na rozwój kompetencji zawodowych pielęgniarek opieki długoterminowej. Innowacje w Pielęgniarstwie i Naukach o Zdrowiu, 4(3), 43-58. Рисунок 6 і текст до нього, с. 54-55. DOI
10.21784/IwP.2019.015.https://wyd.edu.pl/images/Czasopisma_naukowe/PPA/IwP2018/IwP_2019_1_4/IwP_3_4_2019/IwP_2019_3_calosc.pdf - [4] Warszawski Uniwersytet Medyczny, Wydział Nauk o Zdrowiu. Jak napisać pracę magisterską? Zalecenia dotyczące pisania pracy magisterskiej. Медсестринство, другий ступінь. Частина IV, розділи про методи, результати й обговорення.
https://wnoz.wum.edu.pl/sites/wnoz.wum.edu.pl/files/pielegniarstwo-studia-ii-stopnia-zalecenia-dotyczace-pisania-pracy-magisterskiej.pdf - [5] STROBE Initiative. STROBE Statement. Checklist of items that should be included in reports of cross-sectional studies. Пункти 12(c), 13, 14(b), 19 і 20.
https://www.strobe-statement.org/download/strobe-checklist-cross-sectional-studies-pdf
Потрібна допомога з результатами й обговоренням у роботі з медсестринства?
Надішли тему, дослідницькі запитання, вимоги наукового керівника, анкету та зведені результати без даних, за якими можна впізнати учасників. Додай публікації, з якими хочеш порівняти результати, і чернетку обговорення, якщо вона є. Вкажи, чи потрібно впорядкувати аналіз анкети, описати пропуски в даних або підготувати зразковий фрагмент дослідницької частини.
Зв’яжися зі StudentSupport


