Більшість тих, хто оцінив вхід до порталу громади в анкеті, відповіли, що ввійти було легко. В інтерв’ю деякі мешканці розповідали, що отримали допомогу з підготовкою додатка або надсиланням заяви. Чи суперечать ці результати один одному? Спершу перевірте, які саме висновки стосуються тієї самої дії, тих самих людей і того самого періоду. Увійти до порталу може бути легко, навіть якщо згодом виникають труднощі із завантаженням файла. А якщо та сама людина в анкеті зазначає, що надіслала конкретну заяву без допомоги, а в інтерв’ю розповідає, що хтось заповнив і надіслав форму замість неї, ви маєте два різні описи однієї події. Кожне з цих зіставлень потребує свого формулювання в обговоренні.
Якщо ви навчаєтеся в Польщі за спеціальністю «Соціологія» і вже зібрали дані, почніть із двох висновків, які найважче зіставити. Знайдіть точне формулювання запитання анкети й відповідного запитання в інтерв’ю. Запишіть, як добирали учасників, за яких умов і коли збирали дані та на якому матеріалі ґрунтується кожен висновок. Потім визначте, чи результати доповнюють один одного, чи видима суперечність виникла через спосіб зіставлення, чи дві порівнювані відповіді далі розходяться. У наведеному нижче прикладі ви пройдете шлях від першого зіставлення до чотирьох абзаців обговорення.
Почніть із твердження, яке можна перевірити за обома джерелами
«Анкетування показує, що портал працює, а інтерв’ю, що він не працює» звучить надто загально. Сформулюйте два конкретні твердження про те, що зробила людина або про що вона повідомила. «Більшість тих, хто відповів на запитання, вказали, що ввійти до порталу було легко» можна звірити з файлом відповідей. «Під час інтерв’ю деякі учасники розповіли, що їм допомогли підготувати додаток» можна звірити із записами або транскриптами. Якщо виписати обидва твердження, стає видно, що вони стосуються різних етапів користування порталом. В обговоренні можна показати, як обидва результати допомагають відповісти на запитання про доступ до послуги.
Як визначити спільну одиницю порівняння?
Візьміть дослідницьке запитання з розділу про методологію та позначте, кого воно стосується, яку дію або який досвід ви вивчаєте, а також де і коли вони мали місце. Запитання «Як мешканці досліджуваної громади користуються електронними послугами для вирішення адміністративних справ?» допускає кілька одиниць порівняння. Можна зіставляти етапи однієї процедури, досвід людей із різними умовами доступу або описи однією людиною подання однієї заяви. Оберіть рівень, для якого у вас є дані. Якщо учасник анкетування подав дві заяви, а в інтерв’ю розповідає лише про другу, встановлення особи саме по собі ще не підтверджує, що йдеться про ту саму подію.
Перевірте також, що ви зіставляєте: відповідь однієї людини, результат для групи чи тему, виокремлену в кількох інтерв’ю. Відсоток описує розподіл відповідей на конкретне запитання з певним знаменником. Тема в інтерв’ю може об’єднувати випадки, коли допомога мала різну форму, але виконувала подібну функцію. «Допомога близьких під час подання заяви» може означати спільне читання інструкції, користування чужим сканером або надсилання файла іншою людиною. Перевірте, які з цих дій відповідають визначенню допомоги в анкеті. Тоді буде зрозуміло, які випадки можна порівняти безпосередньо.
Якщо потрібно повернутися до добору методів або проаналізувати кожну частину окремо, перегляньте порадник про дослідницьке запитання, інтерв’ю та анкетування в соціології. Під час написання обговорення опис уже застосованих методів допоможе встановити межі порівняння. Якщо якесь запитання виникло лише після ознайомлення з результатами, позначте його як запитання для інтерпретації або напрям додаткового аналізу. Так читач зможе відрізнити початкову мету від проблеми, яку ви виявили під час роботи з даними.
Де закінчується виклад результатів і починається обговорення?
У результатах викладають те, що вдалося встановити. Читач повинен мати змогу з’ясувати кількість відповідей, спосіб обчислення показника та підставу для виокремлення якісного коду. В обговоренні поясніть, що ці результати разом додають до відповіді на дослідницьке запитання. Тут можна оцінити, наскільки висновки узгоджуються, пов’язати їх із теорією, розглянути інші інтерпретації та назвати обмеження, які справді впливають на висновок. Якщо ваш факультет дозволяє об’єднати результати й обговорення в одному розділі, збережіть цю відмінність у межах абзацу: спершу наведіть дані, потім поясніть їхнє значення.
Приклад вимог польського університету дає факультет соціології Університету в Білостоці. У правилах для магістерської програми із соціології (studia II stopnia) факультет зазначає, що під час виконання роботи у формі дослідницького проєкту студент має самостійно інтерпретувати власні результати у світлі наявних досліджень і формулювати власні тези та висновки. Ці правила діють на цьому факультеті. Перевірте вимоги вашого факультету й магістерського семінару, зокрема щодо структури розділів, посилань на власні дані та оформлення уривків інтерв’ю.
Розрізняйте взаємне доповнення, позірну суперечність і справжню розбіжність
Fetters, Curry і Creswell (2013) описують, як результати різних частин дослідження можуть узгоджуватися, розширювати розуміння явища або розходитися. Hornowska та співавторки (2012) у статті про тріангуляцію в соціальних науках наголошують, що різні методи можуть поглиблювати розуміння явища навіть тоді, коли дають різні результати. Застосуйте цю логіку окремо до кожного запитання або пари результатів. Спочатку перевірте, чи є умови для порівняння. Якщо групи, визначення або періоди відрізняються, може бути неможливо сказати, чи два методи дали різні відповіді на те саме запитання. Така перевірка допомагає відрізнити вивчення різних аспектів явища від припущення, що обидва джерела вимірюють одне й те саме.
Підтвердження та взаємне доповнення
Підтвердження стосується конкретного висновку. Якщо в анкеті учасники повідомляють, що часто отримували допомогу від близьких під час подання заяв, а під час інтерв’ю учасники з порівнюваної групи описують, як їм допомагали на цьому етапі, обидва джерела свідчать про наявність допомоги. Кожне джерело дає відомості, зібрані іншим способом. Два узгоджені описи однієї людини можуть свідчити про послідовність її розповіді. Оскільки обидва джерела передають її власні повідомлення, сама узгодженість не дає незалежного підтвердження перебігу події.
Результати доповнюють один одного, коли дають змогу описати різні, пов’язані частини одного процесу. Анкета містить запитання про те, наскільки легко було ввійти до порталу. Під час інтерв’ю учасник описує весь шлях від відкриття порталу до отримання підтвердження. З розмов видно, що труднощі могли виникати після входу. Зіставлення допомагає описати етапи доступу, пояснити роль допомоги й указати, якого етапу стосується відсоток в анкетуванні. Загальне формулювання «порталом легко користуватися» охопило б також дії, про які в цьому запитанні не йшлося.
Звертайте увагу й на випадки, в яких учасники впоралися без допомоги. Якщо деякі учасники інтерв’ю надіслали документи самостійно завдяки попередньому досвіду, врахуйте такі розповіді поряд із випадками отримання допомоги. Спільний висновок може полягати в тому, що для частини людей підтримка була умовою проходження певного етапу, а інші впоралися самостійно. Так ви збережете відмінності, на підставі яких можна поставити додаткові запитання про ресурси й досвід.
Позірна суперечність через спосіб зіставлення
У файлі анкетування 70% позитивних відповідей. У транскриптах часто трапляються скарги. Виникає спокуса написати, що респонденти змінили думку. Спершу перевірте, як їх добирали. Якщо посилання на анкету розіслали активним користувачам порталу, а учасників інтерв’ю шукали там, де люди зверталися по допомогу, склад груп може відрізнятися навіть за спільної назви досліджуваної сукупності. Опишіть обидва способи добору. Якщо відомо, хто взяв участь в обох частинах і таке поєднання даних допускають згода учасників та умови проєкту, перевірте порівнювані випадки. Якщо в одному джерелі немає ідентифікатора, за яким можна поєднати відповіді, зіставляйте їх на рівні груп або тем.
Позірна суперечність також може виникнути через час. «За останні 30 днів» стосується конкретного періоду життя учасника. Запитання «Коли ви вперше подали заяву?» може спонукати розповісти про подію кількарічної давнини. Якщо за цей час змінився спосіб входу до порталу, новий результат і давнішу розповідь можна подати як дані про різні періоди. Щоб пов’язати відмінність саме зі зміною системи, потрібні відповідні порівняльні дані. Наведіть дату або період, зазначте, що відомо про зміну, і поясніть, які можливі причини дослідження не дає змоги розрізнити.
Зіставте також формулювання запитань і правила аналізу. «Чи ви користувалися порталом самостійно?» людина може зрозуміти як запитання про самостійний вхід. Дослідник тим часом може кодувати як допомогу участь іншої особи в будь-якій дії. Оцінка «доволі легко» може описувати враження після отримання допомоги. Мовчання в інтерв’ю іноді свідчить про те, що запитання не прозвучало. У кожному випадку зазначте, що саме обмежує порівняння. Якщо виявите помилку в розрахунку або пропущене правило кодування, задокументуйте виправлення в первинному аналізі та оновіть відповідні результати.
Справжня розбіжність після перевірки порівнюваності
Про розбіжність можна говорити, коли обидва результати стосуються того самого явища за зіставних умов, але їхній зміст і далі різниться. Припустімо, що в анкеті мешканець повідомив, що в квітні без допомоги підготував і надіслав конкретну заяву. В інтерв’ю про ту саму заяву й той самий період він розповідає, що дочка підготувала потрібний файл і надіслала форму від його імені. Перевіривши згоду на поєднання даних, визначивши подію та звіривши визначення допомоги, ви можете описати конкретну розбіжність між відповідями. Саме зіставлення не дає змоги встановити, яка відповідь точніше відтворює подію.
Розбіжність може виникнути й між результатами для порівнюваних груп. Тоді оцініть, наскільки переконливий кількісний результат і на яких фрагментах ґрунтується тема, виокремлена в інтерв’ю. Малі підгрупи, значна частка пропущених відповідей або неточна оцінка обмежують вагу кількісних даних. Один виразний уривок інтерв’ю може задокументувати можливий виняток. Щоб говорити про закономірність у кількох випадках, перегляньте їх у контексті та врахуйте висловлювання, які свідчать про інший перебіг подій.
Опишіть, що показала перевірка, навіть коли ви не змогли встановити єдиної причини. Розбіжність між відповідями може бути задокументованою, а пояснення її походження залишатися гіпотезою. Запитання в інтерв’ю могло спонукати відтворити послідовність дій. У повсякденній фразі «я зробив це сам» самостійність може означати власне рішення навіть за технічної допомоги іншої людини. Для кожної можливості зазначте, що про неї свідчить і яких відомостей бракує, щоб обрати пояснення. Різні відповіді самі по собі не дають підстав приписувати учасникам навмисне приховування допомоги.
Підготуйте короткі нотатки для порівняння
O’Cathain, Murphy і Nicholl (2010) описують, як порівнювати результати двох частин дослідження за спільними темами та як шукати в одному джерелі продовження теми, що виявилася важливою в іншому. Можна застосувати подібний підхід за допомогою коротких письмових нотаток. Почніть із висновку, важливого для відповіді на головне запитання. В іншому джерелі шукайте фрагменти, які його підтверджують, уточнюють умови або ставлять під сумнів. Передбачте можливість, що підстави для порівняння немає. Нотатка допомагає простежити логіку аналізу. У магістерській роботі знадобляться передусім аналітичне рішення та його найважливіше обґрунтування.
Що записати, зіставляючи два висновки?
- Запитання для порівняння. Сформулюйте його вузько, наприклад «Чи виконала інша людина частину дій, потрібних для надсилання цієї заяви?».
- Результат анкетування. Запишіть формулювання запитання, варіанти відповіді, чисельник і знаменник. Додайте період, умову переходу до запитання та правило врахування пропущених відповідей. Для результату щодо підгрупи зазначте, за якою ознакою її виокремили.
- Результат інтерв’ю. Запишіть запитання або етап розмови, код, ідентифікатор уривка та короткий переказ. Зауважте, чи тема виникла спонтанно, чи після додаткового запитання. Урахуйте важливий фрагмент, який не узгоджується з початковою інтерпретацією.
- Спільні умови. Зазначте, що можна зіставити безпосередньо, наприклад той самий період, вид дії та випадок. Окремо запишіть ширші подібності, наприклад використання того самого порталу для різних справ.
- Рішення й межі висновку. Зазначте, як пов’язані результати, який висновок підтримують обидва джерела і чого встановити не вдалося. Додайте спосіб перевірки, наприклад повторний розрахунок чисельника або читання довшого фрагмента транскрипту.
Робіть нотатки також для висновків, які узгоджуються. Якщо розглянути тільки розбіжності, читач може подумати, що весь проєкт дав несумісні результати. Якщо розглянути лише збіги, найскладніший матеріал залишиться без пояснення. Оберіть нотатки, які разом охоплюють те, що потрібно для відповіді на дослідницьке запитання. Додатковий результат можна включити, якщо він допомагає зрозуміти обмеження основного висновку або звертає увагу на важливий виняток.
Як перевірити зіставлення в межах початкового проєкту?
Поверніться до наявної документації та метаданих. Для анкетування перевірте версію форми, умови переходу між запитаннями, запитання з кількома варіантами відповіді, критерії залучення до аналізу та кількість порожніх полів. Якщо два знаменники відповідають на різні запитання, наведіть обидва й поясніть різницю. Частка самостійних надсилань серед людей, які розпочали процедуру, стосується переходу від спроби до результату. Частка серед тих, хто зрештою надіслав заяву, описує спосіб успішного надсилання. Кожен знаменник відповідає своєму завданню.
Перечитайте ширший уривок інтерв’ю. Перевірте, чи слова про допомогу стосувались тієї самої заяви, чи лише, наприклад, початкового навчання користуванню комп’ютером кілька років тому. У нотатці розрізняйте слова учасника та зміст, який ви в них вбачаєте. Якщо опис допускає кілька прочитань, запишіть, які з них можливі з огляду на контекст. Після уточнення визначення коду перегляньте подібні уривки в усіх інтерв’ю, які порівнюєте. Застосовуйте те саме правило й до матеріалу, який ставить вашу початкову тезу під сумнів.
Перевірте, чи висновок чутливий до одного обґрунтованого аналітичного рішення. Можна обмежити зіставлення людьми, які описують події того самого періоду, а потім подивитися, чи залучення решти розповідей змінює висновок або тільки охоплення матеріалу. Для анкети можна подати результат за дійсними відповідями й указати кількість пропусків. Якщо певне запитання могли частіше пропускати люди, які зіткнулися з конкретною трудністю, не приписуйте їм відповідей. Поясніть, як така можливість обмежує інтерпретацію. Додаткові аналітичні кроки, заплановані після перегляду даних, позначайте як пошуковий аналіз.
Коли можна поєднувати анкету та інтерв’ю на рівні особи?
Зіставляйте відповіді однієї людини, якщо є надійний ідентифікатор, зв’язування даних передбачене згодою і правилами проєкту, а обидва джерела описують ту саму одиницю. Схожий вік, район або життєвий досвід не дають певності, що записи стосуються тієї самої людини. За анонімної анкети можна зіставляти висновки на рівні тем або описаних категорій. Поясніть, хто потрапив до кожного джерела даних і що таке порівняння дає змогу дізнатися про явище.
Працюючи з поєднаними випадками, оцініть, чи можна впізнати учасників. Робочий код упорядковує аналіз, проте характерне поєднання ролі, місця, віку та події може видати особу навіть без імені. Залишайте лише деталі, потрібні для інтерпретації та дозволені умовами участі. Якщо додаєте пряму цитату, відтворіть фактичне висловлювання відповідно до правил проєкту. Переказ позначте як парафраз. Ставлячи уривок поряд із числовим результатом, зазначте, чи він ілюструє окремий випадок, чи є прикладом закономірності, яку ви вже обґрунтували в аналізі.
Приклад крок за кроком. Онлайн-заяви у вигаданій громаді
Громада, числа, розповіді, періоди та ідентифікатори вигадані. Наталія досліджувала, як мешканці проходять етапи подання електронної заяви на отримання вигаданої довідки та в яких ситуаціях користуються підтримкою інших людей. Вона вивчала квітень. Запрошення до анкетування розмістили в розсилці громади та в бібліотеці. Участь була добровільною. До інтерв’ю Наталія запросила людей із різним досвідом користування послугою, зокрема тих, хто не завершив процедуру. Порівняння на рівні особи охопило дев’ять випадків, у яких були надійні ідентифікатори та згода на поєднання даних.
Що показують анкета й розмови окремо?
Наталія отримала 132 анкети, які відповідали критеріям аналізу. На запитання «Наскільки легко вам було ввійти до порталу громади в квітні?» 120 учасників дали дійсну відповідь за шкалою, а 12 не дали оцінки. Варіанти «дуже легко» або «доволі легко» обрали 84 людини, тобто 70% тих, хто відповів. Результат стосується входу до порталу. Дехто міг входити до нього з інших причин, ніж подання досліджуваної заяви.
Сто зі 132 учасників повідомили, що намагалися подати потрібну заяву у квітні. В окремому закритому запитанні Наталія розрізнила самостійне надсилання, надсилання з допомогою та відсутність надсилання до кінця квітня. За інструкцією допомогою вважалося виконання іншою людиною частини потрібної роботи, наприклад підготовка додатка або заповнення чи надсилання форми. Вісім учасників пропустили запитання про результат. Із 92 дійсних відповідей 58 вказували на надсилання без такої допомоги, 25 на надсилання з допомогою, а 9 на відсутність надсилання. Отже, 58/92, або приблизно 63%, становить частку самостійних надсилань серед спроб із відомим результатом. Якщо врахувати лише тих, хто зрештою надіслав заяву, знаменник дорівнює 83, а частка становить близько 70%. Цей показник випадково збігається з округленою оцінкою входу. За ними стоять різні запитання та знаменники.
У дванадцяти інтерв’ю Наталія запитувала про конкретну спробу в квітні. Вона просила відтворити послідовність дій і вказати, хто що зробив. Учасники розповідали про попередній досвід самостійного заповнення форм, допомогу з підготовкою файлів, спільне читання інструкцій і припинення процедури до надсилання. Коли хтось згадував іншу справу чи подію до квітня, Наталія зберігала це як контекст. Для безпосереднього порівняння вона використовувала квітневий випадок, який відповідав межам анкети.
Що змінюється, коли зіставляють ту саму дію й тих самих людей?
Перше порівняння стосується етапів. Людям могло бути легко ввійти до порталу, а допомога знадобилася після входу. У трьох інтерв’ю учасники описали, що ввійшли самостійно, але додаток підготував знайомий або член родини. Наталія зберегла ці уривки як приклади переходу від входу до порталу до дії, для якої знадобилася допомога. Кожен уривок описує одну спробу. Разом вони дають змогу назвати можливу роль підтримки, яку не охоплювало запитання про вхід. Анкетування не вимірювало, як часто траплялася саме така послідовність дій.
Друге порівняння стосується самостійного надсилання. Із дев’яти поєднаних випадків у шести в анкеті вказано надсилання без допомоги, у двох надсилання з допомогою, в одному заяву не надіслано. Четверо з перших шістьох в інтерв’ю описали виконання всіх потрібних дій без участі іншої людини. Двоє повідомили про участь іншої людини, яка підпадала під визначення допомоги в інструкції до анкети. В одному випадку інша людина підготувала потрібний файл. В іншому вона заповнила частину полів і надіслала форму. Наталія перевірила, чи обидва описи стосуються тієї самої квітневої заяви, і застосувала визначення з анкети під час кодування цих уривків.
Один із двох учасників, які в анкеті вказали надсилання з допомогою, підтвердив це в розмові. У другому інтерв’ю інформації про участь іншої людини забракло. У дев’ятому випадку обидва джерела узгоджено вказували, що заяву не надіслано до кінця місяця. Загалом шість випадків містили узгоджені відповіді, два порівнювані випадки містили розбіжності, а в одному визначити відповідність не вдалося. Для трьох інших інтерв’ю Наталія не мала поєднаних анкет. Вона врахувала їх у тематичному аналізі, не приписуючи учасникам індивідуальних відповідей з анкети.
Яка невизначеність залишається після аналізу?
Дві розбіжності залишилися після перевірки дії та періоду. Один мешканець пояснив, що вважав справу вирішеною самостійно, бо сам обрав процедуру й ухвалив рішення, хоча файл підготувала інша людина. Другий учасник описав, як передав частину роботи близькій людині. Він не пояснив, що для нього означає «самостійно». Розрізнення відповідальності за справу та технічного виконання допомагає інтерпретувати перший випадок. У другому така інтерпретація залишається можливою поруч з іншими, пов’язаними з пам’яттю про деталі або способом постановки запитання під час інтерв’ю.
Спосіб добору учасників обмежує висновки про всіх мешканців громади. Люди, які підписалися на розсилку громади або відвідували бібліотеку, могли контактувати з послугою інакше, ніж решта. Учасників інтерв’ю цілеспрямовано добирали за різним досвідом, а поєднані випадки становили лише частину матеріалу. Дріб 2/9 позначає дві розбіжності серед дев’яти пар відповідей. Наталія зберегла 58/92 як результат анкетування за початковим правилом. Дослідження не давало незалежної перевірки перебігу процедури або рівноцінних даних щодо кожної анкети. В інтерпретації вона додала, що під час порівняння виявила дві розбіжності у відповідях про самостійність.
У цьому прикладі також бракує повної інформації про те, як часто мешканці отримували допомогу після самостійного входу до порталу. Анкета не простежувала ту саму послідовність дій для всіх учасників, а показники мали різні знаменники. Інтерв’ю дають змогу показати, як могла розгортатися послідовність і на якому етапі з’являлася підтримка. Обґрунтований висновок описує кілька задокументованих способів проходження процедури й випадки, в яких джерела по-різному відобразили ту саму подію.
Перетворіть зіставлення на абзаци обговорення
Почніть із дослідницького запитання, на яке відповідаєте, або з відповіді, яку будете обґрунтовувати. Наведіть найважливіший кількісний результат і висновок з інтерв’ю. Опишіть зв’язок між ними, а далі зверніться до теорії або інших досліджень. Якщо пропонуєте можливе пояснення, укажіть, на чому воно ґрунтується. Закінчіть твердженням, яке відповідає рівню певності: назвіть досліджувану групу або уточніть, чого за обома джерелами встановити не вдалося.
Чотири абзаци для вигаданого дослідження
У цьому фрагменті показано, як Наталія могла б поєднати результати. Для обговорення у своїй роботі добирайте дані, джерела й поняття, які відповідають вашому проєкту.
Оцінка простоти входу до порталу описувала лише один етап користування електронною послугою. Серед 120 учасників анкетування, які оцінили вхід, 84 вважали його дуже або доволі простим. В інтерв’ю задокументовано випадки, коли учасники входили самостійно, а потім потребували допомоги з підготовкою потрібного файла. Ці результати доповнюють один одного, оскільки стосуються послідовних дій. Для дослідницького запитання про доступ анкета показує заявлену простоту входу. Інтерв’ю вказують на додаткові вимоги після цього етапу.
Вужче порівняння стосувалося того, хто виконав роботу, потрібну для надсилання тієї самої заяви. Із 92 дійсних відповідей учасників, які спробували її подати, 58 указували на самостійне надсилання. Серед дев’яти пар відповідей шість узгоджувалися, дві містили розбіжності, а в одному інтерв’ю забракло відомостей про участь інших людей. В обох випадках розбіжності твердження про самостійне надсилання супроводжувала розповідь про те, що частину потрібної роботи виконала інша людина. Порівняння засвідчує розбіжність між відповідями. Зібрані дані не забезпечують незалежної перевірки перебігу дій.
В одному випадку з інтерв’ю випливає, що людина могла розуміти самостійність як ухвалення рішення й вирішення власної справи з технічною допомогою іншої людини. Таке прочитання ґрунтується на тому, як учасник описав власну роль в ухваленні рішення й роль іншої людини в підготовці файла. Причину другої розбіжності встановити не вдалося. Послідовність етапів можна розглядати у світлі дослідження Hargittai (2002), яка розрізняє користування інтернетом та вміння виконувати в ньому завдання. Авторка вивчала завдання з пошуку інформації. Її праця дає поняттєвий орієнтир, а роль допомоги під час подання заяви описано в місцевих інтерв’ю.
Зіставлення даних дає підстави описати цифрову доступність послуги з урахуванням входу до порталу, виконання наступних дій і ролі допомоги. Через добровільну участь в анкетуванні й цілеспрямований добір учасників інтерв’ю неможливо оцінити поширеність розбіжних відповідей про самостійність у всій громаді. Кількісний результат також залежить від того, хто відповів на запитання про результат спроби. У наступному дослідженні можна запитувати про кожну дію окремо й уточнювати, хто її виконав. Це дасть змогу перевірити, як розрізнення ухвалення рішення та технічного виконання впливає на відповіді.
Як пов’язати висновок із теорією й іншими дослідженнями?
Обирайте публікацію з огляду на те, що вона дає для конкретної інтерпретації. Hargittai (2002) переходить від запитання, чи використовує людина інтернет, до вивчення відмінностей у вміннях виконувати завдання в мережі. Ця праця допомагає пояснити, чому показник входу до порталу охоплює лише частину доступності. Авторка не досліджувала вигаданий портал громади, місцеві заяви та поєднані відповіді. Для роботи про справжні публічні послуги варто шукати дослідження подібних адміністративних завдань і груп, щоб підкріпити емпіричне порівняння. Щоразу перевіряйте, чи публікація пропонує визначення, можливий механізм або справді зіставний результат.
Malewski (2023) розглядає дискусії про те, на яких підставах у соціальних науках поєднують дослідницькі стратегії та кількісні й якісні дані. У магістерській роботі це можна показати, обґрунтувавши спосіб побудови конкретного висновку. Якщо анкета групує відповіді за етапами, а інтерв’ю показують, що учасники розуміють під самостійністю, поясніть, на якому рівні ви поєднуєте ці результати. Методологічне джерело допоможе обґрунтувати аналітичне рішення. Інтерпретацію відповідей мешканців обґрунтовуйте власними даними й доречними дослідженнями явища.
Уточніть, коли виникло порівняння і як воно пов’язане з метою дослідження. Якщо обидві частини планували окремо, а рішення про їх зіставлення виникло під час написання роботи, опишіть час і межі такого рішення. Fetters і співавтори (2013) розглядають, зокрема, інтеграцію даних на рівні інтерпретації та подання результатів. На цю статтю можна спиратися, пояснюючи обраний спосіб зіставлення в межах вашого проєкту. Читач повинен мати змогу відрізнити початковий план добору й збирання даних від пізнішого порівняння, особливо якщо лише частина учасників долучилася до обох етапів.
Узгодьте силу висновку з тим, що вдалося перевірити
Розмежовуйте три види тверджень. «Двоє учасників по-різному описали той самий випадок» подає результат порівняння. «В одному випадку розбіжність може пояснюватися відокремленням ухвалення рішення від технічної допомоги» пропонує інтерпретацію з опорою на інтерв’ю. «Відокремлення цих понять могло б покращити вимірювання» формулює ідею для наступного дослідження. Якщо в усіх трьох твердженнях використати дієслово «довело», стане незрозуміло, яку частину встановлено, а яку ще треба перевірити.
Як працювати зі складними або неповними результатами?
- Пряма суперечність в одному випадку. Збережіть обидва свідчення, уточніть подію та покажіть, як це обмежує висновок. Один випадок може поставити під сумнів висновок, що всі подали заяву самостійно. Щоб визначити поширеність розбіжності, потрібні окремі дані.
- Запитання без відповідника в іншому джерелі. Назвіть прогалину. Результат з одного джерела все одно може відповісти на частину дослідницького запитання. Якщо в інтерв’ю не запитували про переживання, мовчання учасника мало що про них говорить.
- Неточний кількісний результат. Якщо подаєте оцінку та інтервал, читайте їх з урахуванням способу добору, розміру груп і пропущених даних. В описовому аналізі покажіть знаменник. Перевірте, чи відповідають точність і межі показника вашій тезі.
- Тема, зосереджена в одній групі. Перевірте, кому ставили відповідне запитання й чи міг спосіб добору підвищити ймовірність появи певної розповіді. Опишіть, за яких умов закономірність проявляється у ваших даних. Питання про поширеність залиште відкритим, якщо ви її не вимірювали.
- Пояснення, яке виникло під час аналізу. Запишіть, що його підказало і що дало б змогу відрізнити його від інших пояснень. Якщо раніше узгодили гіпотези з науковим керівником, відокремте їх перевірку від подальшої інтерпретації та вкажіть, коли виникли нові ідеї.
Уточніть формулювання про причинність. «Учасники описували допомогу як потрібну для додавання документа» показує походження висновку. Для твердження «допомога підвищила ймовірність надсилання» потрібні докази, які дають змогу відрізнити вплив допомоги від інших відмінностей, наприклад складності справи, попереднього досвіду чи наявного часу. Люди, які шукають допомогу, можуть частіше мати складні справи. Зіставлення чисел і розповідей показує, за яких умов виникала підтримка, і допомагає сформулювати запитання про її роль.
Як перевірити розділ перед надсиланням науковому керівнику?
Виберіть ключовий абзац і простежте кожне твердження до його джерела. Для числа перевірте знаменник, урахування пропущених відповідей і період вимірювання. Для висловлювання перевірте, чи достатньо контексту в цитаті або переказі. Називаючи результати суперечливими, згадайте, які умови ви зіставили. Якщо пишете «може пояснюватися», додайте підставу. Для кожного посилання на літературу з’ясуйте, чи автори вивчали подібне явище або їхня праця дає інструмент для тлумачення ваших результатів.
Потім рухайтеся у зворотному напрямку, від кожної нотатки до тексту. Якщо нотатка стосується окремого випадку, а в обговоренні написано «мешканці», уточніть групу. Якщо на початку абзацу йдеться про завершення процедури, а ви наводите оцінку входу, поясніть зв’язок або візьміть результат про потрібний етап. Якщо опис поєднання даних створює враження, що зіставили всіх, укажіть кількість фактично порівняних випадків. Збережіть ті самі межі й у загальних висновках.
Для зустрічі з науковим керівником підготуйте одне дослідницьке запитання, дві нотатки для порівняння, фрагмент про обмеження та абзац із посиланням на літературу. Уточніть, чи потрібно ухвалити рішення про групу для порівняння, інтерпретувати конкретне висловлювання або визначити місце обговорення в структурі роботи. Наталія могла б запитати, чи зрозуміле обґрунтування порівняння дев’яти випадків і чи читач відрізнить два випадки розбіжності від спостереження, що різні етапи процедури мають різні вимоги. Така підготовка дає науковому керівнику підставу обговорити з вами аналітичне рішення і його формулювання.
Запитання про інтерпретацію результатів опитування та інтерв’ю
Чим межі роботи відрізняються від обмежень дослідження?
Межі визначають свідомо обрані проблему, матеріал, групу й період. Обмеження пояснюють, як властивості проєкту або труднощі звужують інтерпретацію. Відсутня тема не є автоматично недоліком; важливо, чи відповідають висновки визначеним межам.
Як пов'язати обмеження дослідження з його впливом на висновки?
Назвіть конкретну властивість процедури, результат або твердження, якого вона стосується, та поясніть наслідок. Далі опишіть справді виконані дії і те, чого все одно не можна встановити. Загального переліку малої вибірки та браку часу недостатньо.
Чи потрібні статистичні тести для кожної анкети або роботи?
Ні. Обсяг аналізу визначається метою роботи та дослідницькими питаннями. Іноді достатньо частот, відсотків та описової статистики. Якщо дослідження стосується відмінностей або залежностей, я перевіряю, які методи підходять для даних і чи виконані умови їх застосування.
Робота, заснована на інтерпретації нормативних актів, огляді літератури, якісному аналізі інтерв'ю або дослідженні окремого випадку, може не потребувати перевірки статистичних гіпотез. У якісному дослідженні аналіз може зосереджуватися на значенні висловлювань. Тоді доречною допомогою може бути робота над методологією, аналіз матеріалу або редагування тексту. Я не додаю обчислень лише для того, щоб робота виглядала більш науковою або складною.
Чим підготовка дослідницького розділу відрізняється від статистичного аналізу?
Дослідницький розділ поєднує опис фактичного дослідження, представлення результатів, інтерпретацію та відповіді на питання роботи. Статистичний аналіз стосується вибору методів та обчислень на кількісних даних. Можна замовити обидва види допомоги разом, але нові тести та перевірку обчислень я узгоджую окремо після перегляду матеріалу.
Що надіслати для обробки інтерв'ю в роботі з соціології?
Надішліть анонімізовані транскрипти, сценарій інтерв'ю, мету та дослідницькі питання, а також опис відбору учасників. Додайте обраний спосіб аналізу та зауваження наукового керівника, якщо вони є. На основі цього я визначу обсяг впорядкування тем, зведення висловлювань та редагування розділу.
Чи можна покращити вже підготовлений дослідницький розділ?
Так. Я можу перевірити узгодженість таблиць, діаграм, обчислень, коментарів та висновків, а також адаптувати структуру до зауважень наукового керівника. Для перевірки правильності результатів також знадобляться вихідні дані та дослідницький інструмент.
Джерела
- Fetters, M. D., Curry, L. A., Creswell, J. W. (2013). Achieving integration in mixed methods designs: principles and practices. Health Services Research, 48(6 Pt 2), 2134-2156. DOI 10.1111/1475-6773.12117.
- Hargittai, E. (2002). Second-level digital divide: differences in people's online skills. First Monday, 7(4). DOI 10.5210/fm.v7i4.942.
- Hornowska, E., Brzezińska, A. I., Kaliszewska-Czeremska, K., Appelt, K., Rawecka, J., Bujacz, A. (2012). Paradoksalny efekt triangulacji? Edukacja, 4(120), 72-83.
- Malewski, M. (2023). Badania mieszane w naukach społecznych – o konstruowaniu metodologicznej prawomocności. Edukacja, 2(165), 17-30. DOI 10.24131/3724.230202.
- O’Cathain, A., Murphy, E., Nicholl, J. (2010). Three techniques for integrating data in mixed methods studies. BMJ, 341, c4587. DOI 10.1136/bmj.c4587.
- Факультет соціології Університету в Білостоці. Zasady dotyczące zakończenia studiów II stopnia na kierunku Socjologia w Wydziale Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku. Розділ «Praca dyplomowa (magisterska)», пункт 11. Правила цього факультету.
Хочете опрацювати зразок обговорення результатів анкетування та інтерв’ю?
Надішліть тему роботи, дослідницькі запитання, опис вибірки та знеособлене зіставлення результатів двох методів. Укажіть, які висновки видаються розбіжними та чи потрібні вам зразок порівняння, абзац із посиланням на літературу або обговорення обмежень. Можете додати вимоги семінару й зауваження наукового керівника.
Зв’яжіться зі StudentSupport
