Два способи вимірювання можуть давати схожий порядок результатів і водночас показувати різні значення для тієї самої людини. У симуляційній лабораторії секундомір і відеозапис можуть зазвичай показувати довший час для тих самих спроб. Але якщо одне вимірювання дало 47 секунд, а друге 51, для оцінки узгодженості потрібно знати розбіжність у секундах. Метод Бланда-Альтмана дає змогу описати середню різницю й оцінити, наскільки сильно окремі різниці відхиляються від неї. На графіку також видно, чи змінюються розбіжності між коротшими й довшими спробами.
У дипломній роботі в польському університеті за напрямом «Сестринська справа» цей метод можна використати, щоб оцінити узгодженість двох способів вимірювання тієї самої величини. У цьому посібнику розглянемо авторську вправу з десятьма вигаданими парами значень часу. Кожна пара стосується однієї людини й одного виконання вправи з гігієни рук у симуляційній лабораторії. Обчислимо середню різницю та межі узгодженості, покажемо, як нанести точки на графік й зіставимо межі з допуском, визначеним до початку вправи. Дані й допуск належать до демонстраційного прикладу. Спочатку перевір, чи обидва значення в кожному рядку твоєї таблиці стосуються тієї самої спроби й подані в тих самих одиницях.
Визнач, яку узгодженість тобі потрібно оцінити
Сформулюй запитання про вимірювання тієї самої величини
Під час вправи одна людина стоїть біля робочого місця й вимірює час секундоміром, а інша згодом визначає його за відеозаписом тієї самої спроби. Наше запитання полягає в тому, на скільки відрізняються значення, отримані в такий спосіб. У розділі його можна записати так. «Наскільки узгоджуються значення часу, виміряні секундоміром під час виконання вправи в симуляційній лабораторії та визначені за відеозаписом тієї самої спроби?» Таке запитання показує, що саме спостерігали й вимірювали та для чого порівнюють результати. Читач розуміє, що обидва значення стосуються одного виконання вправи.
Коли ти хочеш оцінити зміни після навчання, потрібні вимірювання у два різні моменти. Та сама людина може отримати інший результат просто тому, що виконала вправу інакше. Тут кожен учасник виконує вправу один раз, а два значення описують одну подію. Отже, у дослідженні порівнюють дві процедури реєстрації. Це розрізнення стане в пригоді вже під час вибору назв стовпців. Назви їх «час за секундоміром» і «час за відеозаписом», а поруч додай ідентифікатор спроби.
Якщо двоє спостерігачів позначають наявність певної дії як 0 або 1, знадобиться спосіб порівняння категоріальних оцінок. Як утворити пари та обчислити узгодженість, пояснює посібник Узгодженість оцінок спостерігачів у роботі з педагогіки – як обчислити каппу Коена?. У прикладі з методом Бланда-Альтмана обидва спостерігачі фіксують час у секундах. Нас також цікавить величина розбіжності. Різниця в 1 секунду може мати інше значення для рішення, ніж різниця в 4 секунди.
Опиши, як можна використати результат
Межі узгодженості виражено в одиницях вимірювання, тож їх можна зіставити з потребами власного проєкту. Уяви, що викладач хоче записувати тривалість спроб одразу під час вправи. Пізніший перегляд відеозапису дав би змогу перевірити запис, якби розбіжності були достатньо малими для цього завдання. До початку порівняння команда встановлює допустимий діапазон від -3 до +3 секунд. Цей поріг обрано для демонстрації. Він дає змогу розглянути випадок, коли одна оцінена межа вкладається у визначений діапазон, а інша виходить за нього.
У реальному проєкті обґрунтування допуску залежить від того, як ти плануєш використати результат. У розділі варто пояснити, яка точність потрібна для цього застосування, хто визначив поріг і на якій підставі. Можливо, важливо виявити найменшу розбіжність, яка змінює трактування результату, або досягти точності, потрібної для порівняння з іншою частиною проєкту. Якщо конкретний поріг обґрунтувати складно, усе одно можна описати середню різницю та розкид. Щоб зробити висновок про можливість взаємозамінного використання двох способів, потрібно окремо визначити критерій.
Визначити допуск до ознайомлення з результатами важливо з практичної причини. Побачивши верхню межу +4,58 секунди, легко обрати поріг +5 секунд і отримати позірно сприятливу відповідь. У роботі вкажи, коли саме ти прийняв рішення. Якщо поріг з’явився лише після аналізу, опиши таке порівняння як пошукове й поясни, чому обрав саме цей поріг. У наступному дослідженні можна перевірити критерій, визначений заздалегідь.
Підготуй дві процедури реєстрації тієї самої спроби
Узгодь моменти початку й закінчення
У вигаданій вправі студенти виконують по одній спробі в симуляційній лабораторії. Спостерігачі відлічують початок від першого дотику долонь під час вправи, а кінець від останнього моменту, коли долоні роз’єдналися після її завершення. Якщо початок чи кінець важко визначити, спробу потрібно відповідно позначити в записах. Таке визначення слугує для вимірювання часу в цьому прикладі. Перед збором даних варто випробувати його на окремому матеріалі й уточнити, як трактувати коротке роз’єднання долонь до завершення вправи.
Процедура A полягає в тому, щоб запустити й зупинити секундомір під час спроби. Процедура B передбачає визначення моментів початку й завершення тієї самої події за відеозаписом і віднімання часу початку від часу завершення. Людина, яка аналізує запис, отримує ідентифікатор спроби й спільну інструкцію. До завершення роботи вона не бачить результату секундоміра. Інакше знання про те, що секундомір показав 35 секунд, могло б вплинути на вибір кадру, якщо момент завершення неоднозначний.
На практиці значення залежить від усієї процедури. На показник секундоміра може вплинути швидкість реакції спостерігача, а на значення з відео – видимість рук, спосіб вибору кадру та точність часових позначок. Тому у висновку про розбіжності потрібно назвати обидві процедури й умови їх виконання. Для висновку про похибку конкретного пристрою знадобилося б дослідження іншої побудови, зазвичай із порівнянням із незалежно визначеним еталонним значенням. Тут ми порівнюємо два результати реєстрації тієї самої події.
Збережи одну повну пару на людину
Підготуй електронну таблицю з ідентифікатором учасника й спроби, часом A, часом B та інформацією про відсутні значення. Запиши, у яких одиницях отримано кожен результат і на якому етапі його округлено. У вправі всі значення записано в цілих секундах і для кожної людини отримано обидва показники. Якщо годинник показує хвилини й секунди, перед відніманням переведи час у секунди. Значення 1 хв 12 с дорівнює 72 с. Запис 1,12 хв означає 67,2 с. Формат запису може вплинути на результат навіть тоді, коли всі вимірювання виконано правильно.
Перед аналізом перевір відповідність за ідентифікатором. Якщо сортувати кожен зі стовпців із часом окремо, середні значення в них збережуться, але виникнуть нові випадкові пари. Це також може змінити стандартне відхилення різниць і вигляд графіка. Якщо потрібно впорядкувати дані, сортуй цілі рядки. Переносячи результати між файлами, збережи зв’язок з одним виконанням вправи й інформацію про версію інструкції. Окремо відклади копію первинних записів.
Якщо визначити час за відеозаписом неможливо, значення B познач як відсутнє. Для цієї спроби неможливо обчислити різницю B мінус A. Запиши кількість розпочатих спроб, кількість повних пар і причини пропусків. Якщо з певним положенням рук або під час триваліших спроб момент завершення частіше не видно на відео, серед повних пар саме таких спроб буде менше. Тоді висновок охоплює умови, у яких вдалося визначити обидва значення. Такий пропуск має інше значення, ніж зафіксований час, що дорівнює нулю.
Зазнач, що можна дізнатися з однієї пари вимірювань
Одна пара на людину дає змогу описати розбіжності між процедурами в зібраних даних. Повторюваність кожного способу потребує окремої оцінки. Якщо запустити секундомір один раз, із цього вимірювання неможливо визначити, наскільки схожим буде результат за порівнянних умов. Для оцінки повторюваності потрібні повторні вимірювання та розрізнення змін самої величини й мінливості процедури. У нашому прикладі мета вужча. Ми оцінюємо різниці між A і B для десяти окремих спроб.
Якщо у твоїй роботі є кілька пар на людину, збережи обидва ідентифікатори й порядок повторів. Дві спроби однієї людини можуть бути більше схожі між собою, ніж спроби різних людей. Для дослідження з повтореннями обери аналіз, який врахує цю залежність і відповість на запитання про одиничне вимірювання або про середнє кількох вимірювань. Бланд і Альтман пропонують окремі підходи для повторних вимірювань. У цій вправі формулу для однієї пари застосовуємо до одного спостереження на людину.
Обчисли різниці й межі узгодженості для десяти пар
Зчитай значення й запиши напрямок віднімання
У кожному випадку від часу за відеозаписом B віднімаємо час за секундоміром A. Додатний результат показує, на скільки довшим був час за відеозаписом. Від’ємний означає, що довший час показав секундомір. Крім різниці, обчислюємо середнє двох значень для тієї самої спроби. Ці дві величини стануть координатами точки. Нижче наведено всі дані вправи. Кожен пункт стосується іншої людини, а значення часу, середні пари й різниці подано в секундах.
- Спроба 01. A 24 с і B 26 с. Середнє пари становить 25 с, різниця B мінус A дорівнює +2 с.
- Спроба 02. A 28 с і B 28 с. Середнє пари становить 28 с, різниця дорівнює 0 с.
- Спроба 03. A 31 с і B 34 с. Середнє пари становить 32,5 с, різниця дорівнює +3 с.
- Спроба 04. A 35 с і B 34 с. Середнє пари становить 34,5 с, різниця дорівнює -1 с.
- Спроба 05. A 39 с і B 40 с. Середнє пари становить 39,5 с, різниця дорівнює +1 с.
- Спроба 06. A 43 с і B 41 с. Середнє пари становить 42 с, різниця дорівнює -2 с.
- Спроба 07. A 47 с і B 51 с. Середнє пари становить 49 с, різниця дорівнює +4 с.
- Спроба 08. A 50 с і B 51 с. Середнє пари становить 50,5 с, різниця дорівнює +1 с.
- Спроба 09. A 54 с і B 54 с. Середнє пари становить 54 с, різниця дорівнює 0 с.
- Спроба 10. A 58 с і B 60 с. Середнє пари становить 59 с, різниця дорівнює +2 с.
Перевір два випадки за первинними значеннями. У спробі 03 час за відеозаписом становив 34 с, тож 34 − 31 дає +3 с. Середнє пари дорівнює (31 + 34) / 2 = 32,5 с. У спробі 06 секундомір показав 43 с, а за відеозаписом отримали 41 с. Різниця 41 − 43 дорівнює -2 с, а середнє становить (43 + 41) / 2 = 42 с. У робочих записах став знак плюса перед додатним значенням. Це особливо допомагає під час подальшого трактування нижньої межі.
У спробах 03 і 04 за відеозаписом отримали однакові 34 с. Проте різниці неоднакові, бо їм відповідають різні показники секундоміра. Так само значення B, що дорівнює 51 с, трапляється у двох окремих спробах 07 і 08. Якщо надішлеш два відсортовані незалежно стовпці, просте порівняння середніх у цих стовпцях не виявить помилки. Працюй із тими рядками, у яких обидва результати стосуються однієї спроби.
Обчисли середню різницю з урахуванням знаків
Додай усі різниці разом зі знаками. Для десяти рядків сума становить 2 + 0 + 3 − 1 + 1 − 2 + 4 + 1 + 0 + 2 = 10 с. Якщо поділити її на 10, середня різниця дорівнюватиме +1,00 с. Отже, у цьому наборі час за відеозаписом у середньому на секунду довший за час за секундоміром. Це оцінка середнього зміщення між двома процедурами. Його також називають bias. Тут воно залежить від обраного напрямку віднімання й стосується цієї вибірки.
Якщо взяти абсолютні значення різниць, отримаємо інший показник. Без знаків сума розбіжностей дорівнює 16 с, тож середня відстань від нуля становить 1,60 с. Це число можна додати, щоб описати середній розмір розбіжності. Яка процедура в середньому дає довший час, показує середня різниця зі знаками. Для класичних меж узгодженості використай +1,00 с і стандартне відхилення тих самих різниць зі знаками.
Визнач стандартне відхилення різниць
Від кожної різниці відніми середню різницю +1 с. У порядку спроб отримаєш 1, -1, 2, -2, 0, -3, 3, 0, -1 і 1 с. Для спроби 07 різниця +4 с лежить на 3 с вище від середньої. Для спроби 06 різниця -2 с лежить на 3 с нижче від середньої. Після піднесення відхилень до квадрата кожен із цих рядків дає 9 с². Додай усі квадрати відхилень. У цьому прикладі сума дорівнює 30 с².
Для вибірки поділи 30 с² на кількість пар мінус один, тобто на 9. Отримаєш дисперсію приблизно 3,3333 с². Після добування квадратного кореня стандартне відхилення становить приблизно 1,82574 с. В електронній таблиці застосуй до стовпця різниць функцію вибіркового стандартного відхилення. Якщо отримуєш приблизно 1,73205 с, імовірно, функція використовує ділення на 10. Перевір функцію й діапазон даних. Середня різниця залежить від знаків, проте на цьому етапі розкид визначає відстань від середньої. Тому на результат впливають і додатні, і від’ємні відхилення.
Стандартні відхилення часу A, часу B і середніх значень пар показують, наскільки відрізняється тривалість виконання вправи. Для меж узгодженості потрібен розкид у стовпці різниць. У цьому прикладі різні люди виконали вправу за 24-60 секунд за двома способами вимірювання. Такий широкий діапазон сам по собі нічого не говорить про те, наскільки різняться результати двох процедур у межах однієї спроби. Обчислення зі стовпця різниць відповідає саме на це запитання.
Підстав числа у формулу й прочитай знак кожної межі
У класичному варіанті приблизні 95-відсоткові межі узгодженості отримуєш, якщо від середньої різниці відняти й до неї додати 1,96 стандартного відхилення різниць. Помнож стандартне відхилення на 1,96, щоб отримати приблизно 3,57845 с. Підставивши середню різницю +1 с, отримаєш:
- Нижня межа узгодженості. 1,00 − 3,57845 ≈ -2,58 с.
- Середня різниця. +1,00 с для часу за відеозаписом порівняно із секундоміром.
- Верхня межа узгодженості. 1,00 + 3,57845 ≈ +4,58 с.
Межі симетричні відносно +1,00 с. Нуль нижчий за центральну лінію, тому відносно нього межі асиметричні. Нижнє значення показує, що діапазон охоплює випадки, коли час за відеозаписом коротший. Верхнє значення свідчить, що розрахований діапазон сягає далі в бік, де час довший за показник секундоміра. У звіті збережи такий порядок, чітко назви напрямок віднімання й зазнач одиницю вимірювання.
Якщо записати A мінус B, усі знаки різниць поміняються. Середня дорівнюватиме -1,00 с, а межі в порядку від нижчої до вищої становитимуть від -4,58 до +2,58 с. Розкид залишиться таким самим. Цей варіант теж можна подати правильно, якщо підпис графіка, значення й трактування послідовно відповідають одному напрямку. Перевіряючи готовий розділ, знайди речення, яке пов’язує знак із довшим часом. Це швидкий спосіб переконатися, що графік відповідає опису.
Нанеси результати на графік і зчитай окрему спробу
На горизонтальній осі відклади середні значення пар
Створи точковий графік за двома обчисленими стовпцями. На горизонтальній осі відклади середнє двох значень часу для кожної спроби. На вертикальній відклади B мінус A. Спробі 03 відповідає точка з координатами 32,5 с і +3 с. Спробу 06 розмістиш на 42 с по горизонтальній осі й на -2 с по вертикальній. Точка спроби 07 має координати 49 с і +4 с. Однакові показники в парах 28/28 с і 54/54 с лежать на рівні 0, але кожна пара має своє середнє. Це дві окремі точки, кожна для своєї спроби.
Підпиши горизонтальну вісь «Середнє значення часу за двома методами (с)», а вертикальну «Час за відеозаписом мінус час за секундоміром (с)». Підписи мають допомогти зрозуміти дані навіть тоді, коли читач спочатку подивиться на графік. Якщо обидва значення рівні, вертикальна координата дорівнює нулю. Вище нуля лежать спроби, у яких час за відеозаписом довший, нижче – спроби, у яких довший час за секундоміром. Для обох осей одиницею є секунда, хоча кожна з них відображає іншу величину.
На графіку можна показати горизонтальну лінію середньої +1,00 с і пунктирні лінії меж -2,58 і +4,58 с. Позначка нуля допомагає оцінити знак різниці. Підписи й тип ліній мають допомогти відрізнити її від середньої. Якщо також наносиш допуск від -3 до +3 с, використай інший тип лінії і поясни, звідки взявся допуск. Якщо дві лінії лежать близько одна до одної, можна подати частину значень у підписі під графіком. Важливо, щоб читач розрізняв обчислену за даними межу й поріг, установлений для проєкту.
Перевір, чи розбіжності утворюють закономірність
Спочатку подивись, чи зміщений центр сукупності точок. У нашому прикладі середня лежить на +1,00 с, хоча кілька значень дорівнюють нулю або нижчі за нього. Далі розглянь точки зліва направо. Коротка спроба 03 має додатну різницю +3 с, спроба 06 із середини діапазону дає -2 с, а спроба 07 із середнім часом 49 с дає +4 с. За більшої тривалості трапляються також 0 с і +2 с. У цих десяти парах не видно виразного послідовного зростання різниці зі збільшенням часу. Висновок стосується розглянутого набору даних.
Зверни увагу також на те, чи зростає вертикальний розкид для великих значень. Якщо короткі спроби мають малі різниці, а в довгих трапляються і великі додатні, і великі від’ємні значення, одна пара спільних меж може погано описувати весь діапазон. Якщо точки зміщуються вгору без помітної зміни розкиду, змінюється середня різниця. Ці дві закономірності ведуть до різних запитань про процедуру та аналіз. За десяти точок одне значення теж може створити враження тенденції, тож описуй видиме розташування стримано.
У роботі можна перевірити придатність моделі також поза самим графіком пар. Класична формула припускає, що різниці мають приблизно нормальний розподіл, а їхній середній рівень і розкид істотно не залежать від величини вимірювань. Метод також припускає, що різниці з окремих пар незалежні. Розподіл часу A і B – окреме питання. Переглянь розподіл різниць і можливі крайні точки. За малої вибірки формальний тест розподілу має обмежену можливість виявляти відхилення, а відсутність помітної закономірності не гарантує стабільності меж. У цій вправі обчислення ілюструють метод, і графік слід читати з урахуванням цього обмеження.
Якщо бачиш дуже чітку тенденцію або зміну розкиду, повернися до опису вимірювання й гіпотези. Можливо, під час довших спроб важче визначити початок або закінчення. В іншому випадку закономірність може виникати через особливості процедур. У публікації Бланда й Альтмана 1999 року розглянуто методи для різниць, що залежать від розміру вимірювання, зокрема перетворення й моделювання. Вибір підходу змінить спосіб запису результату й потребує обґрунтування. Для простої ілюстрації досить пояснити, коли спільні межі втрачають зміст, і перевірити, чи вказують на це твої дані.
Зістав результат із допустимим діапазоном проєкту
Прочитай межі в обох напрямках
У вправі ми визначили допустимий діапазон від -3 до +3 с. Нижня межа узгодженості -2,58 с вкладається в цей діапазон із запасом приблизно 0,42 с. Верхня межа +4,58 с перевищує встановлений поріг приблизно на 1,58 с. Середня різниця +1 с вкладається в допуск. Проте для висновку про узгодженість на рівні окремої спроби потрібно перевірити обидві межі. Обчислення дають відповідь, важливу для команди, яка розглядає використання обох методів в одному завданні. Верхня точкова оцінка виходить за допустимий діапазон, тож обидві оцінені межі разом у нього не вкладаються.
Також можна порахувати, скільки спостережуваних різниць перевищують допуск. Якщо обидва крайні значення входять у визначений діапазон, спроба 03 з різницею +3 с лежить на його межі, а спроба 07 з +4 с виходить за неї. Дев’ять пар із десяти вкладаються в допуск. Ця частка описує саме наші дані. У реальному дослідженні частка розбіжностей, що відповідають критерію, і розраховані межі узгодженості можуть бути двома окремими результатами. Перший відповідає на запитання, скільки зареєстрованих розбіжностей відповідають критерію. Другий випливає із середньої та стандартного відхилення різниць і описує очікуваний розкид у межах моделі.
Відрізни очікуваний розкид від невизначеності меж
За певних припущень проміжок між межами має охоплювати приблизно 95% розподілу різниць для вимірювань у схожих умовах. Такою є мета оцінювання. За скінченною вибіркою отримуємо лише приблизні значення меж. У прикладі всі спостережувані різниці від -2 до +4 с потрапляють у розрахований інтервал від -2,58 до +4,58 с. Тут немає суперечності. За десяти пар кожна точка становить 10% спостережень, а фактична частка в межах інтервалу наперед невідома.
Невизначеність оцінки можна описати довірчими інтервалами, обчисленими окремо для нижньої та верхньої меж. Їхня ширина залежить, зокрема, від обсягу вибірки, розкиду й обраного методу обчислення. У більшому дослідженні, де перевіряють взаємозамінність методів, важливо, чи дає точність оцінки достатні підстави для рішення. Навіть якщо обидві точкові оцінки меж вкладаються в допуск, їхні довірчі інтервали можуть виходити за нього. У цій вправі таких інтервалів не обчислюємо. Поріг уже перевищено верхньою точковою оцінкою, а десять умовних пар лише допомагають зрозуміти результат.
Так само довірчий інтервал для середньої різниці стосується середнього зміщення. Можна досить точно оцінити зміщення й водночас бачити широкий розкид різниць в окремих парах. Поряд із записом «95%» пояснюй, чого він стосується. Для меж узгодженості це приблизний діапазон розподілу різниць у межах моделі. Для довірчого інтервалу рівень довіри описує спосіб оцінювання невідомого параметра, наприклад верхньої межі або самого середнього. В обох випадках це число має різне значення.
З’ясуй, про що свідчить висока кореляція
Для вигаданих значень A і B коефіцієнт кореляції Пірсона становить приблизно 0,988. Спроби, довші за секундоміром, зазвичай довші й за відеозаписом. Це відповідає високій кореляції. Водночас у спробі 07 два вимірювання різняться на 4 с, а обчислена раніше верхня межа сягає +4,58 с. Обидва результати можуть існувати разом. Коефіцієнт описує, як значення змінюються разом, а межі показують відстань між показниками в секундах.
Це добре видно в простому уявному експерименті. Якби час за відео завжди був рівно на 5 секунд довший за показник секундоміра, для неоднакових значень часу кореляція дорівнювала б 1. Кожна пара різнилася б на 5 секунд. Якщо для застосування допустима різниця лише в 3 секунди, однаковий порядок значень не відповідав би прийнятому критерію. У статті 1986 року Бланд і Альтман показали, що на кореляцію може істотно впливати діапазон вимірюваних значень. У нашому прикладі тривалість виконання відрізняється на десятки секунд, що сприяє високій кореляції навіть за важливих для проєкту розбіжностей.
Перевірка середньої різниці також відповідає на інше запитання. Середня може бути малою, якщо додатні й від’ємні різниці врівноважуються. Водночас окремі розбіжності можуть виходити за поріг, визначений для проєкту. Готуючи результат для викладача чи керівника роботи, почни із запитання про одиничне вимірювання. Якщо потрібно з’ясувати, на скільки можуть різнитися два значення для одного виконання, подай межі узгодженості разом з одиницею й напрямком віднімання.
Опиши метод, результат і обмеження в роботі
У методології вкажи умови, які потрібно відтворити
В абзаці про методи опиши величину, яку вимірювали двома процедурами, одиницю спостереження й кількість вимірювань на людину. Додай, які моменти визначали початок і кінець та хто й коли фіксував їх кожним методом. Зазнач, як зчитували часові позначки, у яких одиницях і з якою точністю. Читач має зрозуміти, чи показник секундоміра й запис описують те саме виконання вправи. Якщо реєстрація відрізнялася від початкового плану, опиши, як вона відбувалася насправді, і поясни, що це означає для порівняння.
У цій демонстрації абзац може звучати так. «Для обчислень використано десять вигаданих пар значень часу для одиничних виконань вправи. Час A вимірювали секундоміром під час виконання, а час B визначали за позначками початку й кінця тієї самої спроби. Обидві процедури використовували однакове визначення початку й закінчення. Людина, яка переглядала відеозапис, не знала показника A. Узгодженість описували за допомогою середньої різниці B мінус A, стандартного відхилення різниць і приблизних 95-відсоткових меж узгодженості, обчислених як середня різниця ± 1,96 стандартного відхилення різниць. До порівняння визначили демонстраційний допуск від -3 до +3 с».
У роботі з реальними даними також подай кількість спроб із неповними парами й поясни, як їх враховано. Якщо між сесіями змінювалися спостерігачі, опиши їхні ролі й зазнач, які випадки вони оцінювали. Ця деталь може допомогти зрозуміти, звідки виникає мінливість. Варто розмежувати опис методології та обґрунтування в обговоренні. Методологія дає змогу відтворити виконані дії, а в обговоренні можна оцінити, наскільки обраний дизайн відповідає умовам запланованого застосування.
У результатах зазнач значення, напрямок і одиницю
Приклад формулювання результатів. «У десяти повних парах середня різниця між часом за відеозаписом і часом за секундоміром становила +1,00 с (стандартне відхилення різниць 1,83 с). Оцінені 95-відсоткові межі узгодженості становили від -2,58 до +4,58 с. На графіку не виявлено чіткої закономірності різниць зі збільшенням середнього часу. Оцінка стосується десяти вигаданих пар. Верхня межа перевищила заздалегідь визначений поріг +3 с». Якщо частка спостережень у допустимому діапазоні потрібна для відповіді на окреме запитання, додай, що до нього потрапили 9 із 10 пар з урахуванням крайніх значень.
Якщо описуєш результати знайденої статті, перевір, як автори визначили межі й напрямок віднімання. В одному дослідженні це може бути новий метод мінус попередній, а в іншому порядок буде зворотним. Порівнювати діапазони можна після перевірки порядку віднімання, одиниць і умов вимірювання. Сам факт, що у двох публікаціях використано графік Бланда-Альтмана, ще не показує, чи можна зіставляти їхні значення безпосередньо.
В обговоренні окресли межі висновку
У прикладі запитання стосується двох процедур вимірювання тривалості вправи. За визначеного допуску верхня оцінена межа зависока, щоб обґрунтувати взаємозамінне використання двох процедур у цій демонстрації. Порівняння не встановлює справжньої тривалості спроби, адже третього еталонного вимірювання немає. Воно також не дає змоги оцінити повторюваність кожного способу. Ці розрізнення допомагають визначити, що знадобилося б з’ясувати в ширшому проєкті.
Для навчального застосування важливі діапазон виміряного часу та умови реєстрації. За іншого розташування камери, іншого складу команди чи іншого правила визначення кінця результати можуть змінитися. Замість твердження «відео завищує час» сформулюй конкретний спостережуваний результат. «У цій демонстрації час за відеозаписом був у середньому на 1,00 с довшим за час за секундоміром». Таке речення пояснює, звідки походить число. Якщо хочеш обговорювати причини різниці, назви їх можливими поясненнями та вкажи, які додаткові спостереження допомогли б їх перевірити.
Перевір послідовність від запитання до підпису під графіком
- Прочитай дослідницьке запитання вголос. У ньому мають бути названі два методи, які вимірюють ту саму величину в межах тієї самої спроби.
- Відкрий один рядок із додатним значенням і один із від’ємним. Перевір ідентифікатор, одиниці та порядок віднімання.
- Повторно обчисли стандартне відхилення за стовпцем різниць. Спробуй відтворити одну межу за неокругленими значеннями.
- Зістав підпис вертикальної осі з результатом у тексті. Якщо додатне значення означає довший час за відеозаписом, збережи це трактування й в обговоренні.
- Відрізни межі, обчислені за даними, від порога проєкту. Переконайся, що з методології зрозуміло, звідки взявся поріг і коли його визначили.
- Зазнач, скільки спроб мали повні пари, який діапазон часу охоплено й чи стосувалися спостереження різних людей. Узгодь з цим межі висновку.
Запитання про графік, обсяг вибірки й замовлення аналізу
Чи потрібен опис до кожної діаграми?
Результат має бути обговорений у тексті, але коментар не повинен повторювати всі значення. Вкажіть важливий результат і його зв'язок із дослідницькою проблемою. Уникайте залишення серій діаграм без пояснення, навіщо вони були показані.
Як пов'язати обмеження дослідження з його впливом на висновки?
Назвіть конкретну властивість процедури, результат або твердження, якого вона стосується, та поясніть наслідок. Далі опишіть справді виконані дії і те, чого все одно не можна встановити. Загального переліку малої вибірки та браку часу недостатньо.
Скільки осіб потрібно для статистичного аналізу в магістерській роботі?
Немає одного числа, яке підходить для кожної роботи. Значення мають запланований тест, кількість і розмір груп, очікуваний розмір ефекту, а також необхідна статистична потужність і точність аналізу. Мала вибірка обмежує можливість робити висновки. Найкраще обговорити обсяг вибірки до початку збору даних.
Коли застосовують кореляцію Пірсона, а коли кореляцію Спірмена?
Приклад: чи супроводжується більша інтенсивність стресу нижчою задоволеністю? Кореляція Пірсона описує лінійний зв'язок кількісних змінних. Кореляція Спірмена ґрунтується на рангах і слугує для оцінки монотонного зв'язку, також для порядкових даних. Перед вибором методу я врахую шкалу вимірювання. Я перевірю діаграму залежностей та можливий вплив викидів. Сама по собі кореляція не доводить причинності.
Скільки коштує статистичний аналіз для дипломної роботи?
Я підготую кошторис після ознайомлення з базою даних та дослідницькими питаннями. Вартість залежить від упорядкування даних, кількості та складності аналізів, обсягу таблиць і опису, а також термінів. Я не визначаю вартість послуги виключно на основі кількості сторінок роботи.
Що я отримаю після виконання статистичного аналізу?
Обсяг роботи я узгоджую до її початку. Він може включати підготовлену базу даних, описову статистику, результати тестів, таблиці, діаграми, опис методів та інтерпретацію в контексті дослідницьких питань. Формат редагованих файлів та можливі матеріали з програми узгоджую під час підготовки оцінки вартості.
Джерела
- Bland, J. M., Altman, D. G. (1986). Statistical methods for assessing agreement between two methods of clinical measurement. The Lancet, 327(8476), 307-310. DOI
10.1016/S0140-6736(86)90837-8. Повний текстhttps://jhanley.biostat.mcgill.ca/c678/b%26a.pdf. - Bland, J. M., Altman, D. G. (1999). Measuring agreement in method comparison studies. Statistical Methods in Medical Research, 8(2), 135-160. DOI
10.1177/096228029900800204. Повний текстhttps://bendixcarstensen.com/MethComp/Papers/Bland.1999.pdf. - Wilczyński, M. Konspekt ze statystyki. Вроцлавська політехніка, розділ 13 «Metoda Blanda-Altmana».
https://alfa.im.pwr.edu.pl/~wilczyn/badanie%20wzroku/konspekt%20ze%20statystyki%202019.pdf. - Chen, J., Yang, L., Mak, Y.-W., O’Donoghue, M., Shi, C., Tsang, H., Lu, S., Zou, J., Qin, J., Xie, Y. J., Lai, T., Li, C., Cao, J., Pittet, D. (2024). Hand Hygiene Education Components Among First-Year Nursing Students: A Cluster Randomized Clinical Trial. JAMA Network Open, 7(6), e2413835. DOI
10.1001/jamanetworkopen.2024.13835. Повний текстhttps://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11177166/. У дослідженні за участю 270 студентів першого курсу в Гонконзі експерти оцінювали тривалість окремих дій за відеозаписами. Порівняння із секундоміром і числа в посібнику створено для вправи.
Хочеш описати узгодженість двох методів у своїй роботі?
Надішли дослідницьке запитання, інструкції з вимірювання, пари значень без ідентифікаційних даних учасників і чернетку графіка, якщо вона вже є. Ми можемо перевірити різниці й межі узгодженості та допомогти сформулювати висновок відповідно до обсягу дослідження.
Обговори статистичний аналіз зі StudentSupport


